Біскупський Василь Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Біскупський
 Генерал-майор
 Генерал-хорунжий
Загальна інформація
Народження27 квітня 1878(1878-04-27)
Томськ ?
Смерть18 червня 1945(1945-06-18) (67 років)
м. Мюнхен, Американська зона окупації Німеччини
Alma MaterМиколаївське кавалерійське училищеd
Військова служба
Приналежність УНР
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Васи́ль Ві́кторович Бі́скупський (*  27 квітня 1878, Томськ? — † 18 червня 1945, м. Мюнхен, Американська зона окупації Німеччини) — український військовий діяч. Генерал Армії УНР.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив кадетський корпус, 1899 року — Миколаївське кінне училище, Миколаївську академію Генштабу в Санкт-Петербурзі.

Під час Першої світової війни був командиром кінної дивізії на Румунському фронті.

Від листопада 1917 року — в українській армії, командир дивізії Одеської групи військ УНР. Після зайняття 1919 року Одеси Добровольчою армією представляв українські війська на переговорах із денікінським командуванням.

Від 1920 року перебував на еміграції в Німецькій Державі. Брав участь у путчі Каппа в 1920.

Зустрічався в Адольфом Гітлером, який навіть переховувався на його квартирі після невдачі «Пивного путчу».[1] Активний член організації Aufbau (Відродження), що об'єднувала російських емігрантів і німців правих поглядів. Співпрацював з нацистами. У 1936 призначений в Німеччині начальником управління у справах російської еміграції.

Помер 18 червня 1945 в Мюнхені.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Русская армия в Первой мировой войне. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 21 жовтня 2012.

Література

[ред. | ред. код]

• Енциклопедія Сучасної України. Київ. 2004. Том 3. стр. 51 - 52. ISBN 966-02-2682-9 ( том 3).

  • Омелянович - Павленко М. На Україні. Прага, 1935. Генералітет українських визвольних змагань.

Посилання

[ред. | ред. код]