Вайдаг сан-томейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вайдаг сан-томейський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Вайдаг (Euplectes)
Вид: Вайдаг сан-томейський
Euplectes aureus
(Gmelin, 1789)
Посилання
Вікісховище: Euplectes aureus
Віківиди: Euplectes aureus
ITIS: 560037
МСОП: 22719196
NCBI: 441674

Вайда́г сан-томейський[2] (Euplectes aureus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae)[3]. Мешкає у Сан-Томе і Принсіпі та в Анголі.

Довжина птаха становить 12 см, вага 25 г. У самців під час сезону розмноження забарвлення переважно чорне, спина золотисто-жовта, пера на крилах мають білі края. У самиць і самців під час негніздового періоду верхня частина тіла чорнувата, пера на ній мають рудувато-коричневі або оранжево-охристі края, груди і боки рудуваті.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Сан-томейські вайдаги мешкають на острові Сан-Томе а також в прибережних районах центральної Анголи, від Луанди до Бенгели. Вони живуть на луках, в саванах, в чагарникових і акацієвих заростях та в садах. Зусрічаються зграйками, на висоті до 300 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням трав, а також комахами. Сан-томейським вайдагам притаманна полігінія, коли на одного самця припадає кілька самиць. Вони гніздяться невеликими, розрідженими колоніями до 10 птахів. В кладці 2-3 білих, поцяткованих чорними плямками яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 15-21 день після вилуплення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Euplectes aureus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 червня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]