Багатоженство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю статтю потрібно вичитати, аби виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. Будь ласка, допоможіть виправити можливі мовні помилки. (серпень 2014)
Маорійський пророк Руа Тапунуі Кенана[en] та його дружини. Початок XX століття

Багатоже́нство або полігінія[1] (від грец. πολύς «численний» і γυνή «жінка, жіноча особа») — форма шлюбу, коли чоловік перебуває шлюбному зв'язку відразу з декількома жінками. Є однією з форм шлюбу, характерних для патріархальних суспільств. Полігінія з'являється вже на ранніх етапах первісного суспільства.

Види[ред. | ред. код]

Багатоженство поділяється соціальними антропологами на сороральне (від лат. soror «сестра») та несороральне[2]. При сороральному багатоженстві всі дружини одного чоловіка є сестрами. Сороральне багатоженство характерне для багатьох народів (особливо у Африці та Південній Америці).

У Стародавній Греції багатоженство дозволялося тільки для поповнення людських втрат у війнах. Після відновлення чисельності людей воно офіційно заборонялося[3]. Геродот відзначив як незвичайний той факт, що цар Спарти мав двох дружин[4]. В Стародавньому Римі багатоженство було заборонено[4].

Багатоженство та релігія[ред. | ред. код]

Юдаїзм[ред. | ред. код]

Багатоженство в юдаїзмі вважається можливим уникненням голоду, вдівства або у разі жіночого безпліддя[5], а також у левіратному шлюбі, коли брат повинен одружитися та забезпечувати вдову свого брата (Повторення Закону, 25:5-10):

Коли браття сидітимуть разом, і один із них помре, а сина в нього нема, то жінка померлого не вийде заміж назовні за чужого, дівер її прийде до неї та й візьме її собі за жінку, і подіверує її.

І буде перворідний, що вона породить, стане він ім'ям його брата, що помер, і не буде стерте ім'я його з Ізраїля. А якщо той чоловік не схоче взяти своєї братової, то братова його вийде до брами до старших та й скаже: Дівер мій відмовився відновити своєму братові ім'я в Ізраїлі, не хотів подіверувати мене. І покличуть його старші його міста, і промовлятимуть до нього, а він устане та й скаже: Не хочу взяти її, то підійде його братова до нього на очах старших, і здійме йому чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і заговорить, і скаже: Так робиться чоловікові, що не будує дому свого брата.

І буде зване ім'я його в Ізраїлі: Дім роззутого.
Коли християнська церква з'явилася на світ, багатоженство все ще мало місце у євреїв. Це правда, що ми не знайдемо жодних посилань на нього в Новому Завіті, а з цього деякі зробили висновок, що воно має бути вийшло з ужитку, та що під час нашого Господа єврейський народ став моногамних. Але такий висновок виглядає невиправданим. Йосип Флавій в двох місцях говорить про багатоженство як про визнаного інституті: і Юстин Мученик робить його предметом докору Трифону [6] так як єврейські вчителі дозволяють чоловікові мати кілька дружин. Насправді, коли в 212 році нашої ери едикт Каракалли надав римське громадянство великій кількості євреїв, було визнано необхідним терпіти багатоженство серед них, хоча це і було порушенням римського закону, щоб громадянин мав більше однієї дружини. У 285 році нашої ери Конституція Діоклетіана та Максиміан а заборонила багатоженство для всіх підданих імперії без винятку. Але, принаймні, на євреїв прийняття цього закону не зробило ніякого ефекту, і в 393 році нашої ери Феодосій видав спеціальний закон щоб змусити євреїв відмовитися від цього національного звичаю. Але навіть і це їх не змусило пристосуватися

[7]

В XI столітті раббі Гершем ввів 1000-річну заборону на багатоженство для ашкеназьких євреїв[8][9][10]. Введення цієї заборони в середовищі ашкеназьких євреїв пояснювалося такими причинами[10]:

  1. Положенням жінок в християнській Європі, де в цей час була моногамія.
  2. Участю багатьох європейських євреїв в торгівлі в мусульманських країнах, де вони заводили нових дружин та кидали старих в Європі.

Сучасний світський Ізраїль, заснований ще в період дії цієї 1000-літньої заборони, не дозволяє укладати полігамні шлюби. Але в той же час, ті євреї, які вже стали багатоженцями, можуть отримати ізраїльське громадянство, а їх шлюбні союзи з другою та наступними дружинами мають юридичну силу[11].

При цьому в юдаїзмі є такі обмеження на багатоженство:

І жінки з сестрою її не візьмеш на суперництво, щоб відкрити наготу її при ній за життя її.

— Левит 18:18

А хто візьме жінку й матір її, гидота це

— Левит 20:14

Також Тора встановлює заборону царю «множити дружин» (Повторення Закону 17:17), що автори Талмуду трактують як «не більше 18 дружин»[12]

З трьох праотців єврейського народу — Авраама, Ісаака та Якiва — тільки Ісаак був одноженцем. У Авраама були наложниці, число яких в Торі не уточнюється, причому першу з них — Агар — йому дала Сара з тієї причини, що сама народити не могла. Яків же став багатоженцем не по своїй волі — коли він відпрацював на свого дядька Лавана 7 років за свою дружину Рахіль, то після весілля Лаван дав йому замість Рахілі її сестру Лію, що Яків виявив тільки на ранок після весілля. І хоча тиждень тому він зіграв весілля і з Рахіллю, але за Лію йому довелося працювати на Лавана ще 7 років.

Згодом Лія з Рахіллю намагалися народити якомога більше дітей та закликали собі на допомогу служниць (Зілпу та Білгу), чиї діти ставали не тільки законними спадкоємцями Якова, але і вважалися єдиноутробними братами дітям законних дружин. У підсумку вчотирьох вони народили Якову 13 дітей — 12 родоначальників колін Ізраїлевих та одну дочку.

У сучасному юдаїзмі існує рух «А-Баіт а-Йегуді а-Шалем», яке закликає легалізувати багатоженство для вирішення демографічної проблеми в сучасному Ізраїлі, посилаючись на закінчення 1000 літньої заборони на багатоженство. Їх опоненти заперечують на це тим, що слова «на 1000 років» означають «назавжди»[13].

Список багатоженців, згаданих у Танасі:

  1. Авраам мав дружину Сару та кілька наложниць, з яких на ім'я відома тільки Агар. Після смерті Сари Авраам взяв у дружини Хеттуру. (Буття 25:1-6)
  2. Ламех мав двох дружин. (Буття 4:19)
  3. Яків мав двох дружин: сестер Лію та Рахіль, та служниць дружин — Білгу та Зілпу. (Буття 29:30)
  4. Ісав мав трьох дружин: Єгудиту, Босмату та Махалату. (Буття 26:34, Буття 28:9)
  5. Гедеон мав багато жінок та одну наложницю. (Суд. 8:30,31)
  6. Соломон мав 700 дружин та 300 наложниць. (1 Цар. 11:3)

Християнство[ред. | ред. код]

3 місця в пасторальних посланнях[en] (1 Тимофію 3:2, 3:12 та Послання до Тита 1:6) встановлюють, що диякон, пресвітер та єпископ мають бути «чоловіком однієї дружини». Одні напрямки християнства сприймають це як заборону багатоженства для всіх християн[14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27], інші стверджують, що ці слова означають заборону багатоженства тільки для священнослужителів, а для християн, які не є дияконами, пресвітерами та єпископами, такої заборони немає[28].

На думку ряду дослідників, вчення про гріховність багатоженства в християнстві сформувалося під впливом греко-римської моралі[4]. На думку американського пастора Юджина Хіллмана, що викладено в книзі «Новий погляд на багатоженство»[29], Римська церква встановила заборону на багатоженство для уніфікації християнського віровчення з греко-римськими культурними звичаями.

Деякі народи Африки після прийняття християнства не відмовляються від багатоженства[30][31].

Священик Англіканської церкви Девід Джітарі, вивчивши багатоженство в Африці, прийшов до висновку, що воно більше відповідає християнській моралі, ніж розлучення та повторні шлюби, які призводять до розпаду сімей та які негативно позначаються на дітях[31].

У грудні 1539 Мартін Лютер запропонував стати двоєженцем Філіпу Гессенському[en][32]. Цю пропозицію він передав через його посла — Роберта Бартса. Лютер запропонував Філіпу таємно одружитися на Маргарет фон дер Сале — фрейліні дружини Філіпа, що Філіп і зробив 4 березня 1540, але при цьому він не зміг зберегти цю справу в таємниці, і коли справа спливла назовні, Філіп пригрозив публічно розповісти, що зробив це за порадою Лютера[33]. Тоді Лютер велів йому заперечувати сам факт одруження, що Філіп і зробив на наступних розборках[34][35][36]. Однак правду приховати не вдалося.

Після тридцятирічної війни в Німеччині, коли населення з 16-17 мільйонів зменшилося до 4 мільйонів, в 1650 році в Нюрнберзі було прийнято таке рішення:

Так як потреби Священної Римської імперії вимагають відновлення чоловічого населення, знищеного мечем, хворобами та голодом, то кожному чоловікові протягом найближчих 10 років дозволяється одружитися з двома дружинами.

В Німеччині після Другої світової війни всерйоз обговорювалася легалізація багатоженства, але церква чинила опір, і в результаті легалізували проституцію[37].

Багатоженство та закон[ред. | ред. код]

Багатоженство застосовувалося з найдавніших часів у всіх куточках земної кулі. Стародавні єгиптяни, китайці, майже всі індійські племена практикували або не забороняли багатошлюбність.

В Київській Русі[ред. | ред. код]

У слов'янського праотця небесного Дажьбога від трьох дружин було несть числа дітей і онуків. За словами М. Грушевського князь Володимир мав «п'ять жінок офіціальних (водимія), окрім численних наложниць. Сіверяни, Радимичі і В'ятичі мали по дві й по три жінки. Те ж саме практикувалось і в Полянській землі. Історія руської княжої династії дає тому приклади зовсім виразні. Ярополк був оженений з якоюсь Грекинею, а сватав Рогнїду. Про багатоженство у Русинів, і Слов'ян взагалі, говорять і Араби; Ібрагим ібн-Якуб оповідає, що слов'янські королі замикають своїх жінок; у одного чоловіка буває їх двадцять і більше». Моногамія була уведена християнською церквою, щоб крокувати в ногу із греко-римською культурою.

Для українців-русів, процес переходу до однієї дружини не був безболісним. М. Грушевський відзначає, що християнство "вплинуло на те, що тільки одна жінка уважалась властивою, шлюбною, інші звались «меньшцами», «наложницями», але й воно не знищило від разу багатоженства, ані не зробило ріжниці між шлюбними й нешлюбними дітьми. Ще сто літ по Володимировім охрещенню було звичайним явищем, що деякі «безъ студа и бес срама 2 женЂ имЂють».

В Російській Імперії[ред. | ред. код]

У Російській Імперії нелегальними багатоженцями ставали купці, обзаводяться сім'ями в містах, є кінцевими пунктами їхніх торговельних шляхів. Це було можливо з тієї причини, що в проїжджій грамоті, що давала право пересуватися по країні, не зазначалось сімейний стан. Після того, як це виявилося, в проїжджу грамоту була додана графа «сімейний стан», яка згодом перейшла в паспорт.

При цьому мусульманам було дозволено багатоженство[38]. У 1897 році у Ферганській області було 841 433 чоловіки та 715 387 жінок, віднесених до категорії «інородці». У Сир-Дарьїнській області — 766257 чоловіків та 651727 жінок цієї ж категорії. З них були в шлюбі 389529 чоловіків та 396784 жінок у Ферганській області, 304566 чоловіків та 324520 жінок — в Сир-Дарьїнській області. За цими даними можна приблизно оцінити відсоток полігамних сімей — близько 1,9 % у Ферганській області та близько 6,5 % в Сир-Дарьїнській області[38].

В СРСР[ред. | ред. код]

У СРСР на початку 1920-х пройшла кампанія по боротьбі з багатоженством, аналогічна кампанії по розкуркулення[38][30]. В основному кампанія проходила в мусульманських регіонах — в Середній Азії та на Кавказі. Якщо для виявлення куркуля потрібно було виявити факт використання ним найманої праці, то з багатоженцями в цьому плані все було набагато простіше. Тим більше, що багатоженцями були, як правило, заможні громадяни, а заможних громадян радянська влада не любила. Надалі в СРСР багатоженцем юридично стати було неможливо, та й фактично теж досить важко як через сусідів-стукачів, так і з-за розподільної системи, яка не дозволяла працівнику мати дохід вище встановленого рівня.[38]. Хоча й були окремі випадки, коли людям вдавалося утримувати дві сім'ї[38].

В Саудівській Аравії[ред. | ред. код]

В Саудівській Аравії закони, що стосуються шлюбу, розлучення, дітей та спадщини, не кодифіковані і входять у загальну юрисдикцію Шаріатських судів. Полігамія дозволена для чоловіків, але одночасно не може бути більше чотирьох дружин.

В Туреччині[ред. | ред. код]

У 1920-х роках в Туреччині, після приходу до влади Кемаля Ататюрка, було заборонено багатоженство, хоча полігамних шлюбів було всього близько 2 %. Однак фактично багатоженство збереглося. Для вирішення питання успадкування майна діти від другої і наступних дружин реєструвалися як діти єдиної законної дружини. Згодом в Туреччині був прийнятий закон, згідно з яким діти, народжені поза шлюбом, визнавалися законнонародженими[38].

В США[ред. | ред. код]

Мормонська сім'я. Американська карикатура 1877 р.

Багатоженство спочатку було поширене в мормонської Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (ЦІХСОД), — так, її другий президент Бригам Янґ мав 50 дружин. Починаючи з 1862 р., Конгрес США прийняв ряд законів проти багатоженства. Перший закон — Акт Морро проти двоєженства — був прийнятий 1 липня 1862 оголосив багатоженство незаконним. У 1887 р. Конгрес США прийняв закон Едмунда-Такера[en], який забороняв практикувати багатоженство, а також конфісковувалися всі майно організацій, практикуючих багатоженство, крім храмів та деяких церковних будівель.

ЦІХСОД звернулася до суду з оскарженням закону, знову посилаючись на свободу віросповідання, але в 1890 р. у справі Колишня організація мормонської Церкви проти Сполучених Штатів Верховний Суд США знову підтвердив заборону багатоженства. Перед лицем повного знищення ЦІХСОД Вілфорд Вудрафф, четвертий президент ЦІХСОД, опублікував Маніфест, в якому говорилося, що мормонська церква більше не укладатиме заборонені законом шлюби. Президент США Гровер Клівленд пізніше помилував всіх тих, хто вступив у полігамний шлюб до 1890 р. В Юті, Айдахо, Оклахомі, Нью Мексико та Аризоні було потрібно заборонити багатоженство в конституції цих штатів. За законом Айдахо все багатоженці спочатку не могли займати політичні посади, а також на якийсь час в Айдахо всім, що уклали шлюб в мормонських храмах, було заборонено голосувати та займати політичні посади[39].

На сьогоднішній день найвідоміший багатоженець США — мормон Коді Браун (англ. Kody Brown)[40] — чоловік чотирьох дружин та батько 16 дітей, якого влада штату Юта стала переслідувати за багатоженство після його виступу по ТБ-шоу «Sister Wives[en]»[41]. Рятуючись від переслідування, родина Коді Брауна перебралася в Лас-Вегас (Невада), оскільки в більшості з 49 штатів США багатоженство заборонено, а в штаті Юта незаконно навіть заявляти про намір вступити в полігамний шлюб[42], та подала позов до суду штату Юта з вимогою скасувати кримінальне переслідування за багатоженство, мотивуючи це тим, що геям не заборонено полігамне співжиття. Розгляд цієї справи судом почалося в січні 2013 року[42]. 13 грудня 2013 федеральний суддя Кларк Ваддоупс (Clark Waddoups) ухвалив, що положення законодавства Юти, що дозволяють переслідувати в кримінальному порядку за полігамне співжиття, є неконституційним[43], але в той же час дозволив Юті підтримувати заборону на реєстрацію декількох одночасних шлюбних союзів[44][45][46].

В Кореї[ред. | ред. код]

У Кореї в період раннього Середньовіччя багатоженство було нормою[47]. На початок XX століття багатоженство не було дозволено, але, в той же час, чоловік міг мати стільки наложниць, скільки він в змозі утримувати[48]. У Північній Кореї багатоженство було заборонено в 1946 році законом про рівноправність статей[49]. У Південній Кореї багатоженство також заборонено[50].

Багатоженство в сучасному світі[ред. | ред. код]

У всьому «поясі багатоженства», що простягнувся від Сенегалу на заході до Танзанії на сході, від однієї третини до половини всіх жінок перебувають у шлюбі за багатоженця. Порівняльний аналіз шлюбних традицій по всьому світу, проведений антропологом Джеком Гуді[ru], на підставі етнографічного атласу, виявив історичну кореляцію між екстенсивним кочовим рослинництвом і багатоженством в більшості африканських суспільств на південь від Сахари[51]. Спираючись на праці Естер Бозеруп[ru] (дат. Ester Boserup), Гуді зробив висновок про те, що в деяких малонаселених регіонах Африки, де має місце кочове землеробство, велика частина роботи виконується жінками[52][53].

У сучасному світі багато культур та релігій допускають або навіть заохочують багатоженство[30]. Деякі народи Африки навіть після прийняття християнства не відмовляються від багатоженства[30][31].

За даними досліджень американських біологів з Аризони, опублікованими в журналі PLOS Genetics[en], багатоженство справила великий вплив на генофонд людства, знизивши різноманітність чоловічих хромосом[54][55]. Крім того, навіть в тих країнах, де існує державна заборона на багатоженство, різноманітність чоловічих хромосом також менше, оскільки і в таких країнах один чоловік частіше стає батьком дітей від різних жінок, ніж жінка — матір'ю дітей від різних батьків[56][57].

Прикладами багатоженців-глав держав служать президент ПАР Джейкоб Зума, який має 5 дружин, а також монархи аравійських країн, Брунею, Лесото та Свазіленду, нинішній король якого Мсваті III лідирує, маючи 13 дружин, а його попередник Собуза II, який мав 70 дружин, набагато перевершив за кількістю дружин центральноафриканського імператора Бокасса. Четвертий Король Бутану Джігмеre

В сучасній Україні[ред. | ред. код]

Згідно з статтею 39 Сімейного кодексу України: недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

Однак відповідальності (як адміністративної, так і кримінальної) за багатоженство не передбачено.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Український тлумачний словник полігінія
  2. ↑ Энциклопедический словарь. 2009. // Сайт Dic.academic.ru (рос.)
  3. ↑ Брак — его определение и условия заключения
  4. ↑ а б в Олег Русов. Полигамия - История и Практика. — Санкт-Петербург : Диля, 2005. — 160 с. — 5000 прим. — ISBN 5-88503-351-Х.(рос.)
  5. ↑ Freeman, Tzvi. Chabad.org. Chabad.org. Процитовано 2011-09-13. 
  6. ↑ тут мається на увазі «Діалог з Трифоном»
  7. ↑ Joyce, George (1933). Christian Marriage: An Historical and Doctrinal Study. Sheed and Ward. с. 560.  (англ.)
  8. ↑ От многоженства к моногамии Архівовано 21 грудень 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  9. ↑ Что делать семейной паре, которой не удается зачать ребёнка (рос.)
  10. ↑ а б Baskin, Judith R. Shofar, Vol. 24, No. 4
  11. ↑ 95. ЗАПРЕТ МНОГОЖЕНСТВА. ДЕКРЕТЫ РАБИ ГЕРШОМА Архівовано 22 серпень 2013 у Wayback Machine.(рос.)
  12. ↑ Вавилонский Талмуд. Сангедрин (рос.)
  13. ↑ Ортодоксальным иудеям предлагают полигамию, чтобы выстоять перед лицом «арабской демографической угрозы»(рос.)
  14. ↑ Брак. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2003. — Т. VI. — С. 146-181. — ISBN 5-89572-010-2.(рос.)
  15. ↑ Selinger, J. Moral and Canonical Aspect of Marriage // In The Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. Retrieved February 20, 2013
  16. ↑ Gaskiyane, I (2000). Polygamy: A Cultural and Biblical Perspective. 
  17. ↑ Ratzinger, Joseph (1994). Catechism of the Catholic Church. с. 411. 
  18. ↑ Abbott, Walter (1966). The Documents of Vatican II. с. 249. 
  19. ↑ Why did God allow polygamy / bigamy in the Bible?. Архів оригіналу за 2013-02-26. Процитовано 2014-07-31. 
  20. ↑ Marriage. Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia. Архів оригіналу за 2013-02-26. Процитовано 2014-07-31. 
  21. ↑ Marriage. An Online Orthodox Catechism. Архів оригіналу за 2013-02-26. Процитовано 2014-07-31. 
  22. ↑ Van Wagoner, Richard (1992). Mormon Polygamy: A History. ISBN 1-56085-057-4. 
  23. ↑ Polygamy (Plural Marriage). The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints. Архів оригіналу за 2013-02-26. 
  24. ↑ Southern Baptist Basic Beliefs. SBC. Архів оригіналу за 2013-02-26. Процитовано 2014-07-31. 
  25. ↑ The Mennonite Confession of Faith: Acticle 19. Family, Singleness, Marriage. MennoLink. Архів оригіналу за 2013-02-26. Процитовано 2014-07-31. 
  26. ↑ Dordrecht Confession of Faith 1632. GAMEO. Архів оригіналу за 2013-02-26. Процитовано 2014-07-31. 
  27. ↑ Human Sexuality: A Theological Perspective. Lutheran Church Missouri Synod. с. 10–11. Архів оригіналу за 2010-11-20. Процитовано 2014-07-31. 
  28. ↑ Polygamy reconsidered: African plural marriage and the Christian churches / Eugene Hillman. — Orbis Books, 1975. — С. 266. — ISBN 0883443910, 9780883443910.
  29. ↑ Polygamy reconsidered: African plural marriage and the Christian churches. — ISBN 0883443910, 9780883443910.(англ.)
  30. ↑ а б в г С.Касымова: Таджикское общество. Традиция и практика многоженства. Архів оригіналу за 12 червень 2009. Процитовано 31 липень 2014. 
  31. ↑ а б в Женщина в Исламе и в иудео-христианском мире (мифы и реальность). Шериф Абдэль Азым. Доктор философии Королевского Университета, Кингстон, Канада. 2008.[недоступне посилання з червень 2019]
  32. ↑ Brecht, Martin, Martin Luther, tr. James L. Schaaf, Philadelphia: Fortress Press, 1985-93, 3: 206.(англ.)
  33. ↑ Brecht, Martin, Martin Luther, tr. James L. Schaaf, Philadelphia: Fortress Press, 1985-93, 3:212.(англ.)
  34. ↑ Brecht, Martin, Martin Luther, tr. James L. Schaaf, Philadelphia: Fortress Press, 1985-93, 3:214.(англ.)
  35. ↑ Brecht, Martin, Martin Luther, tr. James L. Schaaf, Philadelphia: Fortress Press, 1985-93, 3:205-15.(англ.)
  36. ↑ Oberman, Heiko, Luther: Man Between God and the Devil, New Haven: Yale University Press, 2006, 294.(англ.)
  37. ↑ БЕГУЩИЕ ПО ЛЕЗВИЮ ЗОЛОТОЙ БРИТВЫ
  38. ↑ а б в г д е Многожёнство запретить нельзя разрешить? С. Н. Абашин. Архів оригіналу за 28 серпень 2016. Процитовано 31 липень 2014. 
  39. ↑ Многоженство. MormoWiki (рос.)
  40. ↑ Брачный рецидивист[недоступне посилання з червень 2019](рос.)
  41. ↑ «Многоженец» /«Sister Wives»
  42. ↑ а б artilce on hearing
  43. ↑ Utah Polygamy Decision(англ.)
  44. ↑ A Law Prohibiting Polygamy is Weakened. New York Times. September 14, 2013. 
  45. ↑ 'Sister Wives' case: Judge strikes down part of Utah polygamy law. CNN.com (CNN). 2013-12-14. Процитовано 2013-12-19. 
  46. ↑ Peggy Fletcher Stack (December 14, 2013). Laws on Mormon polygamists lead to win for plural marriage. The Salt Lake Tribune. Процитовано 2013-12-19. 
  47. ↑ С. В. СВЕТОЗАРОВ (Москва). Конфуцианский характер семейно-родственных отношений в традиционной Корее (до середины ХХ века) Архівовано 26 листопад 2013 у Archive.is(рос.)
  48. ↑ Православная корейская духовная миссия в Сеуле. Из книги «От Сеула до Владивостока», изданной Сретенским монастырем в 2012 г(рос.)
  49. ↑ О положении женщин в Северной Корее(рос.)
  50. ↑ Сеульский суд разрешил перебежчикам из Северной Кореи разводиться(рос.)
  51. ↑ Goody, Jack (1976). Production and Reproduction: A Comparative Study of the Domestic Domain. Cambridge: Cambridge University Press. с. 27–9. (англ.)
  52. ↑ Goody, Jack (1976). Production and Reproduction: A Comparative Study of the Domestic Domain. Cambridge: Cambridge University Press. с. 32–3. (англ.)
  53. ↑ Goody, Jack. Polygyny, Economy and the Role of Women. In The Character of Kinship. London: Cambridge University Press, 1973,p.175-190.(англ.)
  54. ↑ Sexual practice of polygyny skews genetic variability (англ.)
  55. ↑ Sex-Biased Evolutionary Forces Shape Genomic Patterns of Human Diversity (англ.)
  56. ↑ Многоженство сильно изменило генофонд человечества Архівовано 3 грудень 2013 у Wayback Machine.(рос.)
  57. ↑ Polygamy left its mark on the human genome(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Сім'я
Родина
(Дід, Прадід, Прапрадід… / Баба, Прабаба, Прапрабаба… ·  Двоюрідний дід / Двоюрідна баба) ·  (Онук/Онука ·  Двоюрідний онук / Двоюрідна онучка) ·  Дядина ·  Тітка (Вуйна ·  Стрийна) ·  Дядько (Вуйко ·  Стрий) ·  (Небіж / Небога ·  Братанич / Братаниця ·  Сестринець / Сестріниця ·  Двоюрідний небіж / Двоюрідна небога ·  Троюрідний небіж / Троюрідна небога ·  Онучатий небіж) ·  Двоюрідний брат / Двоюрідна сестра ·  Троюрідний брат / Троюрідна сестра ·  Останні спільні прабатьки
Свояцтво та Хрещені батьки
Прийомна родина
Спорідненість
Прабатьківство
Відносини
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Багатоженство&oldid=26287517