Багатоженство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цю статтю, можливо, потрібно вичитати, щоб виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. Будь ласка, допоможіть виправити можливі мовні помилки. (серпень 2014)
Маорійські пророк Руа Тапунуі Кенана[en] та його дружини. Початок XX століття

Багатоженство або полігінія[1] (від грец πολύς «численний» і γυνή «жінка, жіноча особа») — форма шлюбу, яка полягає у тому, що чоловік перебуває шлюбному зв'язку відразу з декількома жінками. Є однією з форм шлюбу, характерних для патріархальних суспільств. Полігінія з'являється вже на ранніх етапах первісного суспільства.

Види багатоженства[ред. • ред. код]

Багатоженство поділяється соціальними антропологами на сороральне[ru] (від лат. soror «сестра») та несороральне[2]. При сороральному багатоженстві всі дружини одного чоловіка є сестрами, при несороральному - не є. Сороральне багатоженство характерне для багатьох народів (особливо у Африці та Південній Америці). У Стародавній Греції багатоженство дозволялося тільки для поповнення людських втрат у війнах. Після відновлення чисельності людей багатоженство офіційно заборонялося[3]. Геродот відзначив як незвичайний той факт, що цар Спарти мав двох дружин[4]. В Стародавньому Римі багатоженство було заборонено[4].

Багатоженство та релігія[ред. • ред. код]

Юдаїзм[ред. • ред. код]

Багатоженство в юдаїзмі вважається можливим уникненням голоду, вдівства або у разі жіночого безпліддя[5], а також у левіратному шлюбі, коли брат повинен одружитися та забезпечувати вдову свого брата (Повторення Закону, 25:5-10):

« Коли браття сидітимуть разом, і один із них помре, а сина в нього нема, то жінка померлого не вийде заміж назовні за чужого, дівер її прийде до неї та й візьме її собі за жінку, і подіверує її.

І буде перворідний, що вона породить, стане він ім'ям його брата, що помер, і не буде стерте ім'я його з Ізраїля. А якщо той чоловік не схоче взяти своєї братової, то братова його вийде до брами до старших та й скаже: Дівер мій відмовився відновити своєму братові ім'я в Ізраїлі, не хотів подіверувати мене. І покличуть його старші його міста, і промовлятимуть до нього, а він устане та й скаже: Не хочу взяти її, то підійде його братова до нього на очах старших, і здійме йому чобота з ноги його, і плюне в обличчя його, і заговорить, і скаже: Так робиться чоловікові, що не будує дому свого брата. І буде зване ім'я його в Ізраїлі: Дім роззутого.

 »

.

« Коли християнська церква з'явилася на світ, багатоженство все ще мало місце у євреїв. Це правда, що ми не знайдемо жодних посилань на нього в Новому Завіті, а з цього деякі зробили висновок, що воно має бути вийшло з ужитку, та що під час нашого Господа єврейський народ став моногамних. Але такий висновок виглядає невиправданим. Йосип Флавій в двох місцях говорить про багатоженство як про визнаного інституті: і Юстин Мученик робить його предметом докору Трифону [6] так як єврейські вчителі дозволяють чоловікові мати кілька дружин. Насправді, коли в 212 році нашої ери едикт Каракалли надав римське громадянство великій кількості євреїв, було визнано необхідним терпіти багатоженство серед них, хоча це і було порушенням римського закону, щоб громадянин мав більше однієї дружини. У 285 році нашої ери Конституція Діоклетіана та Максиміан а заборонила багатоженство для всіх підданих імперії без винятку. Але, принаймні, на євреїв прийняття цього закону не зробило ніякого ефекту, і в 393 році нашої ери Феодосій видав спеціальний закон щоб змусити євреїв відмовитися від цього національного звичаю. Але навіть і це їх не змусило пристосуватися »

[7]

В XI столітті раббі Гершем ввів 1000-річну заборону на багатоженство для ашкеназьких євреїв[8][9][10]. Введення цієї заборони в середовищі ашкеназьких євреїв пояснювалося такими причинами[10]:

  1. Положенням жінок в християнській Європі, де в цей час була моногамія.
  2. Участю багатьох європейських євреїв в торгівлі в мусульманських країнах, де вони заводили нових дружин та кидали старих в Європі.

Сучасний світський Ізраїль, заснований ще в період дії цієї 1000-літньої заборони, не дозволяє укладати полігамні шлюби. Але в той же час, ті євреї, які вже стали багатоженцями, можуть отримати ізраїльське громадянство, а їх шлюбні союзи з другою та наступними дружинами мають юридичну силу[11].

При цьому в юдаїзмі є такі обмеження на багатоженство:

І жінки з сестрою її не візьмеш на суперництво, щоб відкрити наготу її при ній за життя її.

— Левит 18:18

А хто візьме жінку й матір її, гидота це

— Левит 20:14

Також Тора встановлює заборону царю «множити дружин» (Повторення Закону 17:17), що автори Талмуда трактують як «не більше 18 дружин»[12]

З трьох праотців єврейського народу - Авраама, Ісаака та Якiва - тільки Ісаак був одноженцем. У Авраама були наложниці, число яких в Торі не уточнюється, причому першу з них - Агар - йому дала Сара з тієї причини, що сама народити не могла. Яків же став багатоженцем не по своїй волі - коли він відпрацював на свого дядька Лавана 7 років за свою дружину Рахіль, то після весілля Лаван дав йому замість Рахілі її сестру Лію, що Яків виявив тільки на ранок після весілля. І хоча тиждень тому він зіграв весілля і з Рахіллю, але за Лію йому довелося працювати на Лавана ще 7 років. Згодом Лія з Рахіллю намагалися народити якомога більше дітей та закликали собі на допомогу служниць (Зілпу та Білгу), чиї діти ставали не тільки законними спадкоємцями Якова, але і вважалися єдиноутробними братами дітям законних дружин. У підсумку вчотирьох вони народили Якову 13 дітей - 12 родоначальників колін Ізраїлевих та одну дочку.

У сучасному юдаїзмі існує рух «А-Баіт а-Йегуді а-Шалем», яке закликає легалізувати багатоженство для вирішення демографічної проблеми в сучасному Ізраїлі, посилаючись на закінчення 1000 літньої заборони на багатоженство. Їх опоненти заперечують на це тим, що слова «на 1000 років» означають «назавжди»[13].

Список багатоженців, згаданих у Танасі:

  1. Авраам мав дружину Сару та кілька наложниць, з яких на ім'я відома тільки Агар. Після смерті Сари Авраам взяв у дружини Хеттуру[ru]. (Буття 25:1-6)
  2. Ламех мав двох дружин. (Буття 4:19)
  3. Яків мав двох дружин: сестер Лію та Рахіль, та служниць дружин - Білгу та Зілпу. (Буття 29:30)
  4. Ісав мав трьох дружин: Єгудиту, Босмату та Махалату. (Буття 26:34, Буття 28:9)
  5. Гедеон мав багато жінок та одну наложницю. (Суд. 8:30,31)
  6. Соломон мав 700 дружин та 300 наложниць. (1 Цар. 11:3)

Християнство[ред. • ред. код]

3 місця в пасторальних посланнях[en] (1 Тимофію 3:2, 3:12 та Послання до Тита 1:6) встановлюють, що диякон, пресвітер та єпископ мають бути «чоловіком однієї дружини». Одні напрямки християнства сприймають це як заборону багатоженства для всіх християн [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27], інші стверджують, що ці слова означають заборону багатоженства тільки для священнослужителів, а для християн, які не є дияконами, пресвітерами та єпископами, такої заборони немає[28].

На думку ряду дослідників, вчення про гріховність багатоженства в християнстві сформувалося під впливом греко-римської моралі[4].

На думку американського пастора Юджина Хіллмана, що викладено в книзі «Новий погляд на багатоженство»[29], Римська церква встановила заборону на багатоженство для уніфікації християнського віровчення з греко-римськими культурними звичаями.

Деякі народи Африки після прийняття християнства не відмовляються від багатоженства[30][31].

Священик Англіканської церкви Девід Джітарі, вивчивши багатоженство в Африці, прийшов до висновку, що воно більше відповідає християнській моралі, ніж розлучення та повторні шлюби, які призводять до розпаду сімей та які негативно позначаються на дітях[31].

У грудні 1539 Мартін Лютер запропонував стати двоєженцем Філіпу Гессенському[ru][32]. Цю пропозицію він передав через його посла - Роберта Бартса. Лютер запропонував Філіпу таємно одружитися на Маргарет фон дер Сале - фрейліні дружини Філіпа, що Філіп і зробив 4 березня 1540, але при цьому він не зміг зберегти цю справу в таємниці, і коли справа спливла назовні, Філіп пригрозив публічно розповісти, що зробив це за порадою Лютера[33]. Тоді Лютер велів йому заперечувати сам факт одруження, що Філіп і зробив на наступних розборках[34][35][36]. Однак правду приховати не вдалося.

Після тридцятирічної війни в Німеччині, коли населення з 16-17 мільйонів зменшилося до 4 мільйонів, в 1650 році в Нюрнберзі було прийнято таке рішення:

Так як потреби Священної Римської імперії вимагають відновлення чоловічого населення, знищеного мечем, хворобами та голодом, то кожному чоловікові протягом найближчих 10 років дозволяється одружитися з двома дружинами.

В Німеччині після Другої світової війни всерйоз обговорювалася легалізація багатоженства, але церква чинила опір, і в результаті легалізували проституцію[37].

Багатоженство та закон[ред. • ред. код]

Багатоженство застосовувалося з найдавніших часів у всіх куточках земної кулі. Древні єгиптяни, китайці, майже всі індійські племена практикували або не забороняли багатошлюбність.

У Древній Русі[ред. • ред. код]

У слов'янського праотця небесного Дажьбога від трьох дружин було несть числа дітей і онуків. За словами М. Грушевського князь Володимир мав «п'ять жінок офіціальних (водимыя), окрім численних наложниць…Сіверяни, Радимичі і В'ятичі мали по дві й по три жінки. Теж саме практикувалось і в Полянській землї. Історія руської княжої династії дає тому приклади зовсїм виразні. Ярополк був оженений з якоюсь Грекинею, а сватав Рогнїду. Про многоженність у Русинів, і Словян взагалї, говорять і Араби; Ібрагим ібн-Якуб оповідає, що словянські королї замикають своїх жінок; у одного чоловіка буває їх двадцять і більше». Моногамія була уведена християнською церквою, щоб крокувати в ногу із греко-римською культурою. Для українців-русів, процес переходу до однієї дружини не був безболісним. М. Грушевський відзначає, що християнство "вплинуло на те, що тільки одна жінка уважалась властивою, шлюбною, иньші звались «меньшцами», «наложницями», але й воно не знищило від разу многоженства, анї не зробило ріжницї між шлюбними й нешлюбними дїтьми. Ще сто лїт по Володимировім охрещенню було звичайним явищем, що деякі «безъ студа и бес срама 2 женЂ имЂють».

У Російській Імперії[ред. • ред. код]

У Російській Імперії нелегальними багатоженцями ставали купці, обзаводяться сім'ями в містах, є кінцевими пунктами їхніх торговельних шляхів. Це було можливо з тієї причини, що в проїжджої грамоті, що давала право пересуватися по країні, не зазначалось сімейний стан. Після того, як це виявилося, в проїжджу грамоту була додана графа «сімейний стан», яка згодом перейшла в паспорт.

При цьому мусульманам було дозволено багатоженство[38]. У 1897 році у Ферганській області було 841 433 чоловіки та 715 387 жінок, віднесених до категорії «інородці». У Сир-Дарьинской області - 766257 чоловіків та 651727 жінок цієї ж категорії. З них були в шлюбі 389529 чоловіків та 396784 жінок у Ферганській області, 304566 чоловіків та 324520 жінок - в Сир-Дарьинской області. За цими даними можна приблизно оцінити відсоток полігамних сімей - близько 1,9% у Ферганській області та близько 6,5% в Сир-Дарьинской області[38].

У СРСР[ред. • ред. код]

У СРСР на початку 1920-х пройшла кампанія по боротьбі з багатоженством, аналогічна кампанії по розкуркулення[38][30]. В основному кампанія проходила в мусульманських регіонах - в Середній Азії та на Кавказі. Якщо для виявлення куркуля потрібно було виявити факт використання ним найманої праці, то з багатоженцями в цьому плані все було набагато простіше. Тим більше, що багатоженцями були, як правило, заможні громадяни, а заможних громадян радянська влада не любила. Надалі в СРСР багатоженцем юридично стати було неможливо, та й фактично теж досить важко як через сусідів-стукачів, так і з-за розподільної системи, яка не дозволяла працівнику мати дохід вище встановленого рівня.[38]. Хоча й були окремі випадки, коли людям вдавалося утримувати дві сім'ї[38].

У сучасній Росії[ред. • ред. код]

У нинішньому російському законодавстві немає покарання за багатоженство. Лише в Сімейному кодексі є стаття 14 «Обставини, що перешкоджають укладенню шлюбу», в якій йдеться про те, що в шлюб не може вступити особа, яка вже перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. А стаття 27 визнає шлюб недійсним, якщо є обставини, описані в статті 14.

У невизнаній Чеченській Республіці Ічкерія багатоженство вперше на території колишнього СРСР було узаконено та фіксувалося в паспортах, у всіх формах обліку та статзвітності, у тому числі житлових та виборчих.

У липні 1999 року в Інгушетії указом Президента Інгушетії Аушева[ru] було офіційно дозволено багатоженство та РАЦСів було наказано реєструвати подібні шлюби. Проте, майже відразу дія цього указу була формально припинено указом президента Росії Єльцина. Через рік указ Аушева та практика були скасовані верховним судом самої Інгушетії, як суперечні російському Сімейного кодексу[39].

Після силового реінтеграції Чечні-Ічкерії та скасування норм Інгушетії РАЦСами цих республік все полігінічние шлюби були анульовані, а в нових паспортах колишніх офіційних багатоженців згідно їх бажанням або були прибрані записи про всіх дружин, або залишена запис про одну дружині.

Президент Чеченської республіки Рамзан Кадиров послідовно виступає із закликами легалізувати багатоженство[40][41]. Неодноразові пропозиції узаконити багатоженство надходили від депутатів та релігійних лідерів Татарії[42], Башкирії[43], Дагестану та інших північно-кавказьких республік. Ні в одному з регіонів пропозиції політиків так і не були схвалені. Але, незважаючи на це, в деяких мусульманських сім'ях чоловіки все ж мають відразу декількох дружин, хоча подібні шлюби не є офіційними[44][45]. Жириновський з 1993 року та деякі інші російські політики пропонують узаконити багатоженство на всій території країни, в тому числі для немусульманського населення, як засіб вирішення демографічної кризи.

В травні 2015 року «в повній відповідності до сімейного кодексу РФ» відбулось весілля 46-літнього голови місцевого РВВД Нажуда Гучигова та 17-літньої дівчини, яка стала його другою дружиною[46].

У Туреччині[ред. • ред. код]

У 1920-х роках в Туреччині, після приходу до влади Кемаля Ататюрка, було заборонено багатоженство, хоча полігамних шлюбів було всього близько 2%. Однак фактично багатоженство збереглося. Для вирішення питання успадкування майна діти від другого і наступних дружин реєструвалися як діти єдиної законної дружини. Згодом в Туреччині був прийнятий закон, згідно з яким діти, народжені поза шлюбом, визнавалися законнонародженими[38].

У США[ред. • ред. код]

Мормонська сім'я. Американська карикатура 1877 р.

Багатоженство спочатку було поширене в мормонської Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (ЦІХСОД), — так, її другий президент Бригам Янґ мав 50 дружин. Починаючи з 1862 р., Конгрес США прийняв ряд законів проти багатоженства. Перший закон — Акт Морро проти двоєженства - був прийнятий 1 липня 1862 оголосив багатоженство незаконним. У 1887 р. Конгрес США прийняв закон Едмунда-Такера[en], який забороняв практикувати багатоженство, а також конфісковувалися всі майно організацій, практикуючих багатоженство, крім храмів та деяких церковних будівель. ЦІХСОД звернулася до суду з оскарженням закону, знову посилаючись на свободу віросповідання, але в 1890 р. у справі Колишня організація мормонської Церкви проти Сполучених Штатів Верховний Суд США знову підтвердив заборону багатоженства. Перед лицем повного знищення ЦІХСОД Вілфорд Вудрафф, четвертий президент ЦІХСОД, опублікував Маніфест, в якому говорилося, що мормонська церква більше не укладатиме заборонені законом шлюби. Президент США Гровер Клівленд пізніше помилував всіх тих, хто вступив у полігамний шлюб до 1890 р. В Юті, Айдахо, Оклахомі, Нью Мексико та Арізоні було потрібно заборонити багатоженство в конституції цих штатів. За законом Айдахо все багатоженці спочатку не могли займати політичні посади, а також на якийсь час в Айдахо всім, що уклали шлюб в мормонських храмах, було заборонено голосувати та займати політичні посади[47].

На сьогоднішній день найвідоміший багатоженець США — мормон Коді Браун (англ. Kody Brown)[48] — чоловік чотирьох дружин та батько 16 дітей, якого влада штату Юта стали переслідувати за багатоженство після його виступу по ТБ-шоу «Sister Wives[ru]»[49]. Рятуючись від переслідування, родина Коді Брауна перебралася в Лас-Вегас (Невада), оскільки в більшості з 49 штатів США багатоженство заборонено, а в штаті Юта незаконно навіть заявляти про намір вступити в полігамний шлюб[50], та подала позов до суду штату Юта з вимогою скасувати кримінальне переслідування за багатоженство[51], мотивуючи це тим, що геям не заборонено полігамна співжиття. Розгляд цієї справи судом почалося в січні 2013 року[50]. 13 грудня 2013 федеральний суддя Кларк Ваддоупс (Clark Waddoups) ухвалив, що положення законодавства Юти, що дозволяють переслідувати в кримінальному порядку за полігамна співжиття, є неконституційни[52], але в той же час дозволив Юті підтримувати заборону на реєстрацію декількох одночасних шлюбних союзів[53][54][55].

У Кореї[ред. • ред. код]

У Кореї в період раннього Середньовіччя багатоженство було нормою[56]. На початок XX століття багатоженство не було дозволено, але, в той же час, чоловік міг мати стільки наложниць, скільки він в змозі утримувати[57]. У Північній Кореї багатоженство було заборонено в 1946 році законом про рівноправність статей[58]. У Південній Кореї багатоженство також заборонено[59].

Багатоженство в сучасному світі[ред. • ред. код]

   Багатоженство не дозволено і не практикується
   Юридичний статус невідомий або неясний
   Багатоженство заборонено законодавчо, але не є злочином
   Багатоженство законодавчо заборонено і є злочином
Примітки: 1В Індії, Сінгапурі та Шрі-Ланці багатоженство дозволено тільки мусульманам.
2В Еритреї багатоженство заборонено законодавчо, але в деяких провінціях діє шаріат, дозволяючий багатоженство. Тільки мусульмани можуть укладати полігамні шлюбні союзи.
3В Маврикії багатоженство офіційно не визнається. Мусульмани можуть одружитися хоч на чотирьох жінках, проте офіційно вони не зізнаються дружинами.

У всьому "поясі багатоженства", що простягнувся від Сенегалу на заході до Танзанії на сході, від однієї третини до половини всіх жінок перебувають у шлюбі з багатоженця. Порівняльний аналіз шлюбних традицій по всьому світу, проведений антропологом Джеком Гуді[ru], на підставі етнографічного атласу, виявив історичну кореляцію між екстенсивним кочовим рослинництвом і багатоженством в більшості африканських суспільств на південь від Сахари[60]. Спираючись на праці Естер Бозеруп[ru] (дат. Ester Boserup), Гуді зробив висновок про те, що в деяких малонаселених регіонах Африки, де має місце кочове землеробство, велика частина роботи виконується жінками[61][62].

У сучасному світі багато культури та релігії допускають або навіть заохочують багатоженство[30]. Деякі народи Африки навіть після прийняття християнства не відмовляються від багатоженства[30][31].

Прикладами багатоженців-глав держав служать президент ПАР Джейкоб Зума, який має 5 дружин, а також монархи аравійських країн, Брунею, Лесото та Свазіленду, нинішній король якого Мсваті III лідирує, маючи 13 дружин, а його попередник Собуза II, який мав 70 дружин, набагато перевершив за кількістю дружин центральноафриканського імператора Бокасса. Четвертий Король Бутану Джігме Сінг'є Вангчук, який правив з 1972 по 2006 рік, має чотирьох дружин, які є рідними сестрами.

За даними досліджень американських біологів з Арізони, опублікованими в журналі PLoS Genetics[ru], багатоженство справила великий вплив на генофонд людства, знизивши різноманітність чоловічих хромосом[63][64]. Крім того, навіть в тих країнах, де існує державна заборона на багатоженство, різноманітність чоловічих хромосом також менше, оскільки і в таких країнах один чоловік частіше стає батьком дітей від різних жінок, ніж жінка - матір'ю дітей від різних батьків[65][66].

Див. також[ред. • ред. код]

Примітки[ред. • ред. код]

  1. ↑ Український тлумачний словник полігінія
  2. ↑ Энциклопедический словарь. 2009. // Сайт Dic.academic.ru (рос.)
  3. ↑ Брак — его определение и условия заключения
  4. ↑ а б в Олег Русов. Полигамия - История и Практика. — Санкт-Петербург : Диля, 2005. — 160 с. — 5000 прим. — ISBN 5-88503-351-Х.(рос.)
  5. ↑ Freeman, Tzvi. Chabad.org. Chabad.org. Процитовано 2011-09-13. 
  6. ↑ тут мається на увазі «Діалог з Трифоном»
  7. ↑ Joyce, George (1933). Christian Marriage: An Historical and Doctrinal Study. Sheed and Ward. с. 560.  (англ.)
  8. ↑ От многоженства к моногамии (рос.)
  9. ↑ Что делать семейной паре, которой не удается зачать ребёнка (рос.)
  10. ↑ а б Baskin, Judith R. Shofar, Vol. 24, No. 4
  11. ↑ 95. ЗАПРЕТ МНОГОЖЕНСТВА. ДЕКРЕТЫ РАБИ ГЕРШОМА(рос.)
  12. ↑ Вавилонский Талмуд. Сангедрин (рос.)
  13. ↑ Ортодоксальным иудеям предлагают полигамию, чтобы выстоять перед лицом «арабской демографической угрозы»(рос.)
  14. ↑ Брак Том VI // Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2003. — С. 146-181. — 39000 прим. — ISBN 5-89572-010-2. (рос.)
  15. ↑ Selinger, J. Moral and Canonical Aspect of Marriage // In The Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. Retrieved February 20, 2013
  16. ↑ Gaskiyane, I (2000). Polygamy: A Cultural and Biblical Perspective. 
  17. ↑ Ratzinger, Joseph (1994). Catechism of the Catholic Church. с. 411. 
  18. ↑ Abbott, Walter (1966). The Documents of Vatican II. с. 249. 
  19. ↑ Why did God allow polygamy / bigamy in the Bible?. Архів оригіналу за 2013-02-26. 
  20. ↑ Marriage. Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia. Архів оригіналу за 2013-02-26. 
  21. ↑ Marriage. An Online Orthodox Catechism. Архів оригіналу за 2013-02-26. 
  22. ↑ Van Wagoner, Richard (1992). Mormon Polygamy: A History. ISBN 1-56085-057-4. 
  23. ↑ Polygamy (Plural Marriage). The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints. Архів оригіналу за 2013-02-26. 
  24. ↑ Southern Baptist Basic Beliefs. SBC. Архів оригіналу за 2013-02-26. 
  25. ↑ The Mennonite Confession of Faith: Acticle 19. Family, Singleness, Marriage. MennoLink. Архів оригіналу за 2013-02-26. 
  26. ↑ Dordrecht Confession of Faith 1632. GAMEO. Архів оригіналу за 2013-02-26. 
  27. ↑ Human Sexuality: A Theological Perspective. Lutheran Church Missouri Synod. с. 10–11. Архів оригіналу за 2010-11-20. 
  28. ↑ Polygamy reconsidered: African plural marriage and the Christian churches. — ISBN 0883443910, 9780883443910.
  29. ↑ Polygamy reconsidered: African plural marriage and the Christian churches. — ISBN 0883443910, 9780883443910.(англ.)
  30. ↑ а б в г С.Касымова: Таджикское общество. Традиция и практика многоженства
  31. ↑ а б в Женщина в Исламе и в иудео-христианском мире (мифы и реальность). Шериф Абдэль Азым. Доктор философии Королевского Университета, Кингстон, Канада. 2008.
  32. ↑ Brecht, Martin, Martin Luther, tr. James L. Schaaf, Philadelphia: Fortress Press, 1985-93, 3: 206.(англ.)
  33. ↑ Brecht, Martin, Martin Luther, tr. James L. Schaaf, Philadelphia: Fortress Press, 1985-93, 3:212.(англ.)
  34. ↑ Brecht, Martin, Martin Luther, tr. James L. Schaaf, Philadelphia: Fortress Press, 1985-93, 3:214.(англ.)
  35. ↑ Brecht, Martin, Martin Luther, tr. James L. Schaaf, Philadelphia: Fortress Press, 1985-93, 3:205-15.(англ.)
  36. ↑ Oberman, Heiko, Luther: Man Between God and the Devil, New Haven: Yale University Press, 2006, 294.(англ.)
  37. ↑ БЕГУЩИЕ ПО ЛЕЗВИЮ ЗОЛОТОЙ БРИТВЫ
  38. ↑ а б в г д е Многожёнство запретить нельзя разрешить? С. Н. Абашин
  39. ↑ Лентапедия. Биография Руслана Аушева (ru). Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2009-12-08. 
  40. ↑ http://www.interfax.ru/society/news.asp?id=72745 Интерфакс
  41. ↑ http://www.newsru.com/russia/13jan2006/mnogozhenstvo.html newsru
  42. ↑ В Татарстане спорят, имеет ли право на жизнь многоженство
  43. ↑ В Башкирии пытаются узаконить многожёнство
  44. ↑ В России эпидемия многожёнства
  45. ↑ Надо ли узаконить многоженство в России?
  46. ↑ Нажуд Гучигов и Луиза Гойлабиева зарегистрировали брак в ЗАГСе / YouTube
  47. ↑ Многоженство. MormoWiki (рос.)
  48. ↑ Брачный рецидивист(рос.)
  49. ↑ «Многоженец» /«Sister Wives»
  50. ↑ а б artilce on hearing
  51. ↑ Мормоны из США хотят многоженства(рос.)
  52. ↑ Utah Polygamy Decision(англ.)
  53. ↑ A Law Prohibiting Polygamy is Weakened. New York Times. September 14, 2013. 
  54. ↑ 'Sister Wives' case: Judge strikes down part of Utah polygamy law. CNN.com (CNN). 2013-12-14. Процитовано 2013-12-19. 
  55. ↑ Peggy Fletcher Stack (December 14, 2013). Laws on Mormon polygamists lead to win for plural marriage. The Salt Lake Tribune. Процитовано 2013-12-19. 
  56. ↑ С. В. СВЕТОЗАРОВ (Москва). Конфуцианский характер семейно-родственных отношений в традиционной Корее (до середины ХХ века)(рос.)
  57. ↑ Православная корейская духовная миссия в Сеуле. Из книги "От Сеула до Владивостока", изданной Сретенским монастырем в 2012 г(рос.)
  58. ↑ О положении женщин в Северной Корее(рос.)
  59. ↑ Сеульский суд разрешил перебежчикам из Северной Кореи разводиться(рос.)
  60. ↑ Goody, Jack (1976). Production and Reproduction: A Comparative Study of the Domestic Domain. Cambridge: Cambridge University Press. с. 27–9. (англ.)
  61. ↑ Goody, Jack (1976). Production and Reproduction: A Comparative Study of the Domestic Domain. Cambridge: Cambridge University Press. с. 32–3. (англ.)
  62. ↑ Goody, Jack. Polygyny, Economy and the Role of Women. In The Character of Kinship. London: Cambridge University Press, 1973,p.175-190.(англ.)
  63. ↑ Sexual practice of polygyny skews genetic variability (англ.)
  64. ↑ Sex-Biased Evolutionary Forces Shape Genomic Patterns of Human Diversity (англ.)
  65. ↑ Многоженство сильно изменило генофонд человечества(рос.)
  66. ↑ Polygamy left its mark on the human genome(англ.)

Посилання[ред. • ред. код]

Джерела[ред. • ред. код]
Сім'я
Родина
(Дід, Прадід, Прапрадід... / Баба, Прабаба, Прапрабаба... ·  Двоюрідний дід / Двоюрідна баба) ·  (Онук/Онука ·  Двоюрідний онук / Двоюрідна онучка) ·  Дядина ·  Тітка (Вуйна ·  Стрийна) ·  Дядько (Вуйко ·  Стрийко) ·  (Небіж / Небога ·  Братич / Братаниця ·  Сестринець / Сестріниця ·  Двоюрідний небіж / Двоюрідна небога ·  Троюрідний небіж / Троюрідна небога ·  Онучатий небіж) ·  Кузини (Двоюрідний брат / Двоюрідна сестра ·  Троюрідний брат / Троюрідна сестра) ·  Останні спільні прабатьки
Свояцтво та Хрещені батьки
Прийомна родина
Родичівство
Прабатьківство
Відносини
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Багатоженство&oldid=17698643