Координати: 49°47′26″ пн. ш. 26°4′52″ сх. д. / 49.79056° пн. ш. 26.08111° сх. д. / 49.79056; 26.08111

Ванжулів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ванжулів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Тер. громада Лановецька міська громада
Код КАТОТТГ UA61020090050092020
Основні дані
Засноване 1477
Населення 467
Поштовий індекс 47442
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°47′26″ пн. ш. 26°4′52″ сх. д. / 49.79056° пн. ш. 26.08111° сх. д. / 49.79056; 26.08111
Відстань до
обласного центру
39 км
Відстань до
районного центру
5 км
Місцева влада
Адреса ради 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34
Карта
Ванжулів. Карта розташування: Україна
Ванжулів
Ванжулів
Ванжулів. Карта розташування: Тернопільська область
Ванжулів
Ванжулів
Мапа
Мапа

CMNS: Ванжулів у Вікісховищі

Ванжу́лів — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. До 2020 року центр сільської ради, якій було підпорядковане село Мала Карначівка.

Розташоване на берегах річки Буглівка, за 5 км від центру громади і 9 км від найближчої залізничної станції Ланівці. Населення — 467 осіб (2001).

Преісторія

[ред. | ред. код]

Біля Ванжулова досліджено поселення пізнього палеоліту та поселення черняхівської культури.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 15 століття.

Належало князям Вишневецьким та Збаразьким.

Згідно з поборовим реєстром Кременецького повіту 1583 року поселення було власністю княгині О. Вишневецької.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади. [1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.[2]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 465 99.57%
російська 2 0.43%
Усього 467 100%

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Є церква Різдва Пресвятої Богородиці (1750; дерев'яна), дві каплички (1896).

Споруджені «фігура» (згідно з переказами — 17 століття; дерев'яна), кам'яна стела, на якій — напис латинською мовою (1892), пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975).

Є пам'ятка природи — дика груша (понад 300 років, взята під державну охорону). А також відоме джерело Біла Криниця

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-II ступенів, бібліотека, 2 магазини, будинок культури.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. Дем'янова І. Макотерський Юхим Фотійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 369—370. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література

[ред. | ред. код]