Василько Юрійович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Василько Юрійович (? — після 1161) — князь з династії Мономаховичів, син Юрія Долгорукого. Згадується літописами у 1149—1162 роках. 1149 року отримав від батька місто Суздаль. У 1152—1155 роках мав уділ в Новгород-Сіверському князівстві. 1155 року, після утвердження Юрія у Києві, одержав в уділ Поросся, володів ним до 1161. У 1162 році був вигнаний братом Андрієм Боголюбським з Русі та вступив на службу до імператора Візантії Мануїла I Комніна (1143—1180) та отримав від нього чотири міста на нижньому Дунаї.
- Плахонін А.Г. Василько Юрійович [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.