Витязівка
| село Витязівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Кропивницький район |
| Тер. громада | Кетрисанівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA35040170170040208 |
| Облікова картка | Витязівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1781 |
| Населення | 1041 |
| Площа | 2,397 км² |
| Густота населення | 434,29 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 27232 |
| Телефонний код | +380 5257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°00′40″ пн. ш. 31°52′50″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
152 м |
| Водойми | р. Мертвовод |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Витязівка | |
 Витязівка | |
| Мапа | |
| |
Ви́тязівка — село в Україні, у Кетрисанівській сільській громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 1041 осіб. Колишній центр Витязівської сільської ради.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Витязівської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 518 осіб, налічувалось 107 дворових господарств, існували православна церква, земська станція та 5 лавок, відбувались базари щонеділі[1]. За 7 верст — православна церква.
До 1959 року було районним центром Кіровоградської області.
Тут працював в райкомі комсомолу письменник Віталій Логвиненко. Про роботу райкому він написав роман «Літа молодії».
Уродженцями Витязівки є Денис Осадчий та Іван Індик, удостоєні звання Героя Радянського Союзу (посмертно) за героїзм під час німецько-радянської війни.
Село належало до Бобринецького району до його ліквідації 17 липня 2020 року[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1315 осіб, з яких 590 чоловіків та 725 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1041 особа.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 95,00 % |
| російська | 2,40 % |
| вірменська | 1,06 % |
| білоруська | 0,86 % |
| молдовська | 0,48 % |
| румунська | 0,10 % |
| угорська | 0,10 % |
Перший запис про школу у селі Витязівці з'явився у 1869 році[джерело?]. Це була парафіяльна школа, у якій навчалося 63 учнів. У 1885 році школа стає церковнопарафіяльною. Навчання було платним. Здобували знання 47 учнів. На початку 20 століття засновано двокласну земельну школу.
У 1920 році з метою ліквідації письменності створено трудову школу (109 учнів)[джерело?].
У 1927 році на базі трудової школи почала працювати семирічка.
У 1934 році школа набула статусу середньої. 28 учителів навчали 520 учнів[джерело?].
У 1977 школа перейшла в нове, нині діюче приміщення.
- Погода в селі Витязівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
| Міста | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Апрелівка · Апрелівське · Березівка · Береславка · Благодатне · Бобринка · Богданівка · Борисівка · Бредихине · Буховецьке · Варламівка · Василівка · Великодрюкове · Вереміївка · Верхньоінгульське · Веселівка · Височанове · Витязівка · Водяно-Михайлівка · Ганнопіль · Горіхівка · Грузьке · Дібрівка · Дончине · Завадівка · Західне · Златопілля · Зоряне · Іванівка · Кетрисанівка · Коржеве · Костомарівка · Кохане · Кривоносове · Крутоярка · Майське · Маковіївка · Маріуполь · Мар'янівка · Миколо-Бабанка · Мюдівка · Никонорівка · Новогомельське · Новоградівка · Новокиївка · Новомиколаївка · Новосамара · Обланка · Олексіївка · Оленівське · Осикувате · Павлогірківка · Пенькове · Піщане · Полум'яне · Поляна · Проскурівка · Розтичеве · Рощахівка · Садове · Солонцюватка · Сорочанове · Степанівка · Степівка · Сугокліївка · Тарасівка · Трудолюбівка · Ударне · Улянівка · Федіївка · Федорівка · Чарівне · Червона Долина · Червонопілля · Чигиринське · Шляхове · Юр'ївка · Яблучко |
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |