Волков Микола Васильович (Герой Радянського Союзу)
| Микола Васильович Волков | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Николай Васильевич Волков | ||||
| Народження | 1914 с. Новотроїцьке (нині Маріїнський район Кемеровської області) | |||
| Смерть | 17 листопада 1943 Черкаська область | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Приналежність | .svg){kind=small} Радянська армія | |||
| Рід військ | піхота | |||
| Роки служби | 1941—1943 | |||
| Партія | КПРС | |||
| Звання |  | |||
| Командування | 936-й стрілецький полк | |||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
| |||
Мико́ла Васи́льович Во́лков (1914—17 листопада 1943) — сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).
Микола Волков народився в 1914 році в селі Новотроїцьке (нині Маріїнський район Кемеровської області) в селянській родині. Закінчив шість класів школи. З 16 років Волков працював електрослюсарем на шахті «Центральна» в Кемерово. З 1932 року працював на будівництві Новокузнецького металургійного комбінату, проте через хворобу повернувся в Кемерово. Працював на Кемеровському металургійному комбінаті, опанував професії електрозварника, електрослюсаря і коваля. Кілька разів командирувався на будівництво залізничного мосту через Том. У 1941 році Волков був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З того ж року — на фронтах Другої світової війни. У 1942 році вступив у ВКП(б). До жовтня 1943 року сержант Микола Волков командував кулеметним розрахунком 936-го стрілецького полку 254-ї стрілецької дивізії 52-ї армії Воронезького фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[1].
1 жовтня 1943 року Волков, незважаючи на масований кулеметний і мінометний вогонь противника, переправився на рибальському човні через Дніпро на північний захід від Черкас. Відбивши кілька контратак противника, розрахунок Волкова забезпечив тим самим успіх переправи через річку всього полку. 17 листопада 1943 року, залишившись єдиним з розрахунку, Волков був важко поранений, але не залишив поля бою і, продовжуючи вести вогонь, помер від втрати крові. Похований у братській могилі в селі Дахнівка (нині в межах міста Черкаси)[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за зразкове виконання бойового завдання командування в боротьбі з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм" сержант Микола Волков посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки і медаллю[2][1]. На його честь названо декілька урбанонімів, наприклад вулиця Сержанта Волкова у місті Черкаси.
- ↑ а б в Волков Микола Васильович (Герой Радянського Союзу). // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- В пламени и славе. Очерки истории Сибирского военного округа. — 1. — Новосибирск: Западно-Сибирское книжное издательство, 1969. — 430 с.
- Герои-освободители Черкасщины. — Днепропетровск: Промінь, 1980.