Вязигін Андрій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вязигін Андрій Сергійович
Народився 15 жовтня 1867(1867-10-15)
Федорівка, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 24 вересня 1919(1919-09-24) (51 рік)
Орел, Російська СФРР
Країна  Російська імперія
Діяльність політик
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Науковий керівник Буцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович
Вчителі Буцинський Петро Микитович і Надлер Василь Карлович
Знання мов російська[1]
Заклад Імператорський Харківський університет
Посада депутат Державної думи Російської імперії[d]
Партія Союз російського народу
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня

Вязигін, Андрій Сергійович (15.10.1867 хутір Федорівка — 24.09.1919, Орел) — громадський діяч Харківщини, російський націоналіст, історик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі служилого слобідського дворянства. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету, спеціалізувався на середньовічній історії.

Брав активну участь у політичному житті як монархіст та чорносотенець, був засновником та редактором видання «Мирний труд» та харківського відділення «Російських Зборів».[2] Обирався від Харківської губернії до ІІІ Державної думи Російської імперії та неодноразово — до міської думи. З 1912 року відійшов від політичного життя, зосередившись на викладанні.

На початку квітня Андрій Вязигін був заарештований харківською ЧК як заручник, з іншими представниками харківської інтелігенції. Заручників було вивезено в Суми, а потім в Орел. Там Андрій Вязигін був розстріляний, разом з іншими заручниками.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. Харків початку XX століття: історія міста, долі людей Чорний, Дмитро Миколайович 1995

Література[ред. | ред. код]

  • А. Д. Каплин Славянофилы, из сподвижники и последователи — Москва, 2011 [1] [Архівовано 8 листопада 2019 у Wayback Machine.]