Вісбур
| Вісбур | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 століття |
| Помер |
2 століття Стара Уппсала, комуна Уппсала, лен Уппсала, Швеція |
| Діяльність | політик |
| Посада | Напівлегендарні королі Швеції |
| Рід | Інґлінґи |
| Батько | Ванланді |
| Діти | Домальді, Gisld і Andurd |
Вісбур (Wisbur) — легендарний правитель свеїв з династії Інґлінґів.
В «Сазі про Інґлінґів»[ред. | ред. код]
Вісбур був сином Ванланді і Дріви, дочки Сняра Старого із Землі фінів. Згідно «Саги про Інґлінґів», у нього було двоє синів від дочки Ауді Багатого — Ґісль («gísl» — «лижна палиця») й Ендур («öndurr» — «лижа»)[1]. Вісбур кинув цю жінку, і вона повернулася з синами до батька. Коли Ґіслю і Ендуру було тринадцять і дванадцять років відповідно, вони зажадали від батька повернути віно їх матері. Той відмовив. Тоді брати звернулися до чаклунки Гульд, яка погубила колись їх діда Ванланді, за допомогою, щоб помститися батькові. Гульд допомогла Ґіслю і Ендуру, оголосивши їм, що відтепер у Інґлінґів будуть постійно відбуватися вбивства родичів. Брати вночі спалили Вісбура в будинку.
Сюжетна своєрідність історії про Вісбура в «Сазі про Інґлінґів»[ред. | ред. код]
У цьому епізоді вперше в сазі з'являються мотиви, характерні не для казок, а для героїчних сказань: війна між родичами, спалення героя в будинку. При цьому зберігаються казкові мотиви («промовисті» імена батьковбивць, чаклунка з ім'ям, типовим для велетки)[2] .
В «Історії Норвегії»[ред. | ред. код]
«Ванланді був батьком Вісбура, чиї сини спалили його живцем разом з усіма його людьми»[3]
Нащадки[ред. | ред. код]
Спадкоємцем Вісбура став син від другої дружини, Домальді.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Круг земной. М., 1980. С.635.
- ↑ М. И. Стеблин-Каменский. «Круг земной» как литературный памятник// Круг земной. М., 1980. С. 595.
- ↑ Ekrem, Inger (editor), Lars Boje Mortensen (editor) and Peter Fisher (translator) (2003). Historia Norwegie. Museum Tusculanum Press. ISBN 8772898135, p. 75.