Інґлінґи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інґві, від якого походить назва роду

Інґлінґи — скандинавський рід конунґів, до якого належали перші історичні правителі Швеції і Норвегії. У «Сазі про інґлінґів» Сноррі Стурлусон оповідає про них як про нащадків вана Фрейра і подає докладний родовід. Згадуються вони і в найдавнішому англосаксонському епосі «Беовульф». Столицею 1-й династії шведських Інглінгов була Стара Уппсала.

В історичний час конунґи з роду Інґлінґів правили в Швеції (перша половина IX століття — 1060 рік) і Норвегії (перша половина IX століття — 1319 рік). «Саги про ісландців» розповідають про ряд представників династії, які переїхали в Ісландії і стали частиною місцевої аристократії. Конунґи Гальвдан Чорний і його син Гаральд Прекрасноволосий стали засновниками роду Горфаґер, правлячої династії Норвегії.

Родовід інґлінґів базується на «Переліку Інґлінґів» скальда Тьодольва з Гвініра[en] (кін. ІХ ст.) та «Сазі про Інґлінґів», створеної Сноррі Стурлусоном між 12201230 роками[1].

Родовід згідно «Саги про інґлінґів»[ред. | ред. код]

Алрік і Ерік б'ються вудилами
Інґві і Альв під час сварки
Гаральд Прекрасноволосий зі своїм батьком Гальвданом Чорним

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]