Вітторино да Фельтре
Вітторино да Фельтре | |
---|---|
Народився | 1378[1] Фельтре, Провінція Беллуно, Венето, Італія |
Помер | 2 лютого 1446 Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія |
Діяльність | вихователь, гуманіст епохи Відродження, педагог, філософ, humanist |
Галузь | гуманізм[2], Гуманістична педагогіка[2] і педагогіка[2] |
Alma mater | Падуанський університет |
Вчителі | Гаспарен де Бергамо, Гуаріно да Верона, John of Ravennad, Giovanni Malpaghinid[3], Blasius of Parmad і Jacopo da Forlìd |
Відомі учні | Гуаріно да Верона, Gregorio Correrd, Ludovico III Gonzaga, Marquis of Mantuad, Федеріго да Монтефельтро, George of Trebizondd і Ognibene Bonisolid |
Знання мов | латина і італійська[2] |
Заклад | Francesco I Gonzaga, Marquess of Mantuad |
Вітторино да Фельтре (італ. Vittorino da Feltre, 1378 — 2 лютого 1446, Мантуя[4]) — італійський педагог-гуманіст епохи Відродження.
Справжнє ім'я — Вітторино Рамбольдіні (Vittorino Ramboldini). Навчався в Падуанському університеті в одного з перших гуманістів Гаспарена де Бергамо, де пізніше сам викладав. З 1415 року протягом 18 місяців вивчав грецьку мову в школі Гваріно да Верона у Венеції. де сам викладав латину. Через епідемію чуми покинув Венецію й переїхав до Падуї. 1423 року одержав запрошення від правителя Мантуї Джанфранческо I Гонзага стати викладачем для його дітей, того ж року переїхав до Мантуї й заснував школу «Будинок радості». Тут проводилося викладання класичної філології та математики, у вивченні якої застосовувалися наочні посібники й практичні роботи. Значну увагу приділялося фізичному вихованню учнів: діти займались верховою їздою, гімнастикою, плаванням і фехтуванням.
Навчання ґрунтувалося не на примусі й тілесних покараннях, а на прагненні зацікавити дітей предметами вивчення з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Тілесні покарання допускались лише за проступки проти моральності.
Школа була дуже популярною. До неї приймалися не тільки представники аристократії, але й здібні вихідці з народу, як італійці, так і іноземці. Школа відіграла велику роль у пропаганді гуманістичних ідей і вихованні діячів Відродження.
Педагогічних творів не залишив.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Accame M. Dizionario Biografico degli Italiani — 2016. — Vol. 86.
- ↑ Die kleine Enzyklopädie, Encyclios-Verlag, Zürich, 1950, Band 1, Seite 496