Віцан
| Віцан | |
|---|---|
 | |
| Народився | 720 |
| Помер | 795 Люнебурґ, Люнебург[d] |
| Поховання | Bardowickd |
| Діяльність | суверен |
| Титул | князь |
| Рід | House of Vizlavd |
| Батько | Аріберт II |
| Брати, сестри | Vodan of Obotritesd |
| Діти | Дражко, Славомир і Godoslavd |
Віцан або Віцлав II (Wican, Wicon, Wiczan, в давніших джерелах Wilkomir чи Wilczan, лат. Witzan, Wizzin, Widin, Witsidus, пол. Witzlaus) — перший верховний князь Ободрицького союзу, один із творців ободрицько-франкського перемир'я. Ймовірно був сином Аріберта II. Був васалом Карла I Великого, перший раз згадується в 789 році. Влітку того ж року на чолі свого племені допомагав Карлові громити лютичів-велетів, регулярні напади яких на землі ободритів очевидно і послужили тому причиною. Вбитий саксами на переправі через ріку Лабу, коли їхав на збірний пункт військ свого союзника Карла Великого в Бардовіку, з метою взяти участь у придушенні антифранкського повстання саксів. Похований у 795 році в місті Глюні, зараз це німецьке місто Люнебург.
- Gerard Labuda, Wican [w:] Słownik Starożytności Słowiańskich, t. VI, Wrocław 1980, ISBN 83-04-00080-6 (całość), s.415 (пол.)
- Henryk Łowmiański, Początki Polski, t. V, Warszawa 1973, s. 252 (пол.)
- Adam Turasiewicz, Dzieje polityczne Obodrzyców: od IX wieku do utraty niepodległości w latach 1160–1164, Kraków 2004, ISBN 83-88508-65-2, s. 43—45 (пол.)
- Kazimierz Wachowski, Słowiańszczyzna zachodnia, Poznań 2000, (Wznowienia, t. 6), ISBN 83-7063-271-8, ISSN 1425-1280, s. 58, 69, 71, 104 (пол.)