Сакси

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сакси
Old Saxony banner.png
Близькі народи англосакси, фризи, юти
Мова старонижньонімецька мова, давньоанглійська мова
Релігія німецьке язичництво, пізніше християнство (католицизм)
Англи, сакси і юти в Британії

Са́кси (лат. Saxones, давн-англ. Seaxe, старосаксонськ. Sahson, н.-нім. Sassen, нід. Saksen, англ. Saxons, нім. Sachsen) — одне з давніх германських племен.

Первинне місце їх оселення було у Нордальбінгії — приблизно на території сучасного Гольштейну на північ від річки Ельба. У 200400 роках нашої ери сакси перекочували на південь — на землі, що пізніше стали зватися Вестфалія та Естфалія. Частина саксів разом з англами та ютами у V столітті переселилася на Британські острови, де згодом склалося нове етнічне утворення англосакси.

На початку 6-го століття континентальні сакси оселилися на берегах Рейну. 531 року сакси разом з франками завоювали королівство Тюрингія. Володіння саксів розширилися на південь на схід до річки Унструт.

У 718 мажордом франків Карл Мартел напав на саксів за їх підтримку Нейстрії. У 743 Карломан почав іншу війну з саксами за їх допомогу герцогу Баварії Оділону. Згодом Карл Великий переміг континентальних саксів навернувши їх до християнства, включив їх землі в свою імперію після тривалих воєн (у 772804 роках).

Етимологія слова «сакси» не до кінця з'ясована. Античні автори, у яких вперше згадується це слово, виводили його від типової зброї саксів — довгого прямого ножа.

Ареал розселення[ред. | ред. код]

З II століття н. е охоплює приблизно Східні Нідерланди, сьогоднішні німецькі землі Вестфалія (Westfalen), Нижня Саксонія (Niedersachsen) (без територій, заселених племенами фризів (Friesen), Гольштейн, Мекленбург і північ Саксонії-Ангальт (Sachsen-Anhalt).

У римських джерелах починаючи з III століття н. е трапляються скарги на морський розбій і піратство саксів.

У період від III до V століття н. е частина саксів поруч із англами та ютами переселилася в південну частину острова Британії. Внаслідок силового захоплення земель і злиття з англами вони перетворилися на спільність англосаксів, яка стала панівною на Британських островах.

Мова[ред. | ред. код]

Мова саксів стала основою англосаксонської мови, з якої розвинулася сучасна англійська мова. Звідси в ірландській та інших кельтських мовах назву племені саксів вживають для позначання сучасних англійців: в ірландській «Sasana» (Англія) і «Sasanach» (англійці ), в гельській «Sasunn» (Англія) і «Sasunnach» ( англійська); хоча в інших мовах ці назви ведуться від племені англів.

Нинішня узагальнена назва країни «Англія» походить від назви племені англів, а назва таких територій як Wessex («West-Saxons»), Essex («East-Saxons»), Sussex ( «South-Saxons») і Middlesex вказує на їх походження від саксонських поселенців.

Політичний устрій[ред. | ред. код]

Аж до підпорядкування та навернення в християнство Карлом Великим континентальні сакси зберігали свій стародавній племінний лад і не мали короля, а всі важливі питання вирішували на щорічних зборах старійшин племені, яке називалося «Тінг» (порівн. нім. «Ding» або англ. «Thing»). Герцоги (воєначальники) брали провід над народом тільки на час військових конфліктів.

Племена в складі саксів[ред. | ред. код]

Вестфали[ред. | ред. код]

Вестфали жили переважно між Рейном і Везером, їх ім'я означало «західні люди», тобто західні сакси.

Остфали[ред. | ред. код]

Остфали, «східні люди», жили між Везером і Ельбою.

Енгри[ред. | ред. код]

Енгри займали серед саксів центральне положення, як в географічному, так і в культурно-громадському відношенні. У їхніх землях на Везері знаходилося Маркло , місце щорічних зборів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]