Газпромбанк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Газпромбанк
Типбізнес
підприємство і кредитна організаціяd
Організаційно-правова форма господарюванняакціонерне товариство
Галузьфінансові послуги
Засновано1990
Засновник(и)Газпром
Штаб-квартираМосква
Керівник(и)Міллер Олексій Борисович
Продукціяфінансові послуги
Виторг392 479 000 000 ₽ (2017)[1]
Чистий прибуток39 500 000 000 ₽ (2018)
Власний капітал272 000 000 000 ₽
Власник(и)Газпром і Газфондd
Співробітники18 858 осіб
Холдингова компаніяГазпром
Дочірні компаніїГазпром-Медіа і Белгазпрамбанкd[2]
gazprombank.ru(рос.)
gazprombank.ru/en/(англ.)
CMNS: Газпромбанк у Вікісховищі

Газпромбанк — один з найбільших банків Росії. Головний офіс розташований у Москві.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Крім газової галузі Газпромбанк надає банківські послуги підприємствам і співробітникам інших галузей реального сектора економіки (хімічної, атомної промисловості, машинобудування, оборонного комплексу та ін.). У числі клієнтів Газпромбанка — близько 3 мільйонів фізичних і близько 45 тисяч юридичних осіб.

Банк забезпечує кредитування і фінансове обслуговування таких великих міждержавних проектів, як «Ямал-Європа» — з будівництва газопроводу з Сибіру до Європи; «Блакитний потік» — з транспортування газу по дну Чорного моря до Туреччини; прокладку газопроводів по території Центральної, Східної та Південної Європи. Організовується система банківського обслуговування перспективних проектів ВАТ «Газпром» в районах Сибіру і Далекого Сходу щодо постачання російського газу в Китай, Японію, Південну Корею. До складу бізнесу довірчого управління групи Газпромбанку входить ЗАТ «Газпромбанк — Управління активами».

У складі регіональної мережі Газпромбанку 43 філії і три дочірніх і залежних російських банку: «Кредит Урал Банк» (Відкрите акціонерне товариство); ВАТ АКБ «ЄВРОФІНАНС Моснарбанк»; АБ «ГПБ-Іпотека» (ВАТ). Газпромбанк бере участь в капіталі трьох зарубіжних банків — Белгазпромбанка (Білорусь), Арексімбанка (Вірменія) і Gazprombank (Switzerland) Ltd в місті Цюрих (Швейцарія). ГПБ (ВАТ) також відкриті представництва в Пекіні (Китай), Улан-Баторі (Монголія) і Нью-Делі (Індія).[3]

Газпромбанк є учасником проекту ЗАТ «оптиковолоконною Системи» (Саранськ), спільно з ВАТ «Роснано» (якій належить 47,725 %[4]) і республікою Мордовія.

Зміна (і смерті) топ-менеджменту у 2022 році

[ред. | ред. код]

29 січня 2022 знайшли мертвим главу транспортної служби Газпром-інвест Леоніда Шульмана[5].

25 лютого 2022 знайшли мертвим у петлі заступника генерального директора Єдиного розрахункового центру «Газпрому» Олександра Тюлякова[6].

У березні 2022 року звільнився і поїхав до Києва віце-президент Газпромбанку Ігор Волобуєв[7], де зібрався вступити до тероборони.

18 квітня 2022 року застрелили разом із сім'єю чинного[8] віце-президента «Газпромбанку» Владислава Аваєва[9]. Деякі ЗМІ помилково вказували на його посаду — «колишній віце-президент»[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рейтинг крупнейших компаний России по объему реализации продукцииExpert RA.
  2. https://belgazprombank.by/uploads/userfiles/files/audit_2021.pdf
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 8 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Роснано получило 47,7% производителя оптоволокна с нанопокрытием. РИА Новости. 17 жовтня 2011. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 8 серпня 2016. (рос.)
  5. Топ-менеджера «Газпром инвеста» нашли мертвым в коттедже в Ленобласти. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  6. Нехороший поселок. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  7. Вице-президент Газпромбанка Игорь Волобуев уехал в Киев. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  8. а б Вице-президент российского «Газпромбанка» Игорь Волобуев уехал из России и вступил в ТРО. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  9. В Москве нашли убитыми бывшего вице-президента «Газпромбанка» и его семью. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.