Гайленд (порода корів)
| Гайленд | |
|---|---|
 Корова породи гайленд | |
| Походження | |
| Країна |  Шотландія |
| Характерні риси | |
| Ріст | 110–130 см[1] |
| Маса | 450֫–670 кг |
| Альтернативні назви | Гайлендська порода |
Гайленд, Гайлендська порода (англ. Highland cattle, шотл. гел. Bò Ghàidhealach, шотл. kyloe) — шотландська порода корів, які мають довгі роги і довгу хвилясту шерсть різного забарвлення: чорну, плямисту, червону, жовту або булану. Розводять в першу чергу для м'яса[2].
Порода була виведена в Шотландії на Північно-Шотландському нагір'ї і Зовнішніх Гебридських островах[3]. Племінне поголів'я з початку ХХ століття експортувалося по цілому світу, особливо в Австралію і Північну Америку. Породу виводили з двох наборів поголів'я — одне початково чорне (на островах), а інше червонувате (на нагір'ї)[4]. Хоча починаючи з кінця 1800-х років існує кілька забарвлень, більшість з них обумовлено алелями в гені MC1R (локус E) і гені PMEL або SILV (локус D)[5].
Гайленд відома як витривала порода через сувору природу рідного Шотландського високогір'я з великою кількістю опадів і дуже сильними вітрами. Гайленд успішно влаштувалися в багатьох країнах з помірним кліматом, наприклад в Центральній Європі, і в тих країнах, де зими бувають істотно холодніше, ніж в Шотландії, наприклад, в Канаді. Їх шерсть вважається довшою, ніж у будь-який інших порід корів, і дає захист під час холодних зим. Їх здатність пошуку їжі дозволяє їм виживати в крутих гірських районах. Вони обскубують і їдять навіть ті рослини, які уникають багато інших корів.
Довгий чубчик захищає очі від дощу і снігу і допомагає запобігти очним інфекціям, які поширюються комахами[6]. Шерсть складається з двох шарів — довгого грубого зовнішнього волосся і м'якого внутрішнього підшерстя, завдяки якому відпадає необхідність у товстому шарі підшкірного жиру, що виконує теплоізоляційну функцію. Крім того, густа тепла шерсть тварин дозволяє особливо не піклуватися про дорогі корівники і укриттях на пасовищах.
У 2013 році заради експерименту кілька корів цієї породи були для розведення привезені в берлінський ландшафтний парк Герцберг з ініціативи існуючого з 1990 року аграрного об'єднання (нім. Agrarbörse Deutschland Ost eV)[7][8].
Цю породу показують і в зоопарках поруч з іншими екзотичними тваринами. Наприклад, в Ялтинському, Київському, Харківському зоопарках, в Woodland Park Zoo[en], High Park Zoo, Dakota Zoo[en]. У королеви Великої Британії є власне стадо Гайлендської породи розміром близько 100 голів на пасовищах в замку Балморал[9].
- ↑ Мини-коровы хайленд: характеристика, уход и кормление [Архівовано 1 липня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Highland Cattle Society breed standard. Highlandcattlesociety.com. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 9 березня 2012. (англ.)
- ↑ American Highland Cattle Association [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ James Wilson (1909), ch. VIII The Colours of Highland Cattle, The Scientific Proceedings of the Royal Dublin Society, Royal Dublin Society (англ.)
- ↑ Schmutz, SM and Dreger, DL 2013. Interaction of MC1R and SILV alleles on solid coat colors in Highland Cattle. Animal Genetics 44: 9-13.
- ↑ High Park Zoo. west highland cattle. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
- ↑ Neugeborene Kälber im Wuhletal. agrarboerse.wordpress.com. 14.5.2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 2015-4-12. (нім.)
- ↑ Birgitt Eltzel. (14.03.2014). Runter mit der Wolle. lichtenbergmarzahnplus.de. Архів оригіналу за 26 вересня 2018. Процитовано 2015-4-12. (нім.)
- ↑ Balmoral Castle - Estate Aims. Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.
