Герань голостебельна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Герань голостебельна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Геранієцвіті (Geraniales)
Родина: Журавцеві (Geraniaceae)
Рід: Журавець (Geranium)
Вид:
G. gymnocaulon
Біноміальна назва
Geranium gymnocaulon

Герань голостебельна (Geránium gymnocáulon) — трав'яниста рослина, вид роду Герань (Geranium) родини Геранієві (Geraniaceae).

Ботанічний опис

[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина з вертикальним кореневищем. Прикореневе листя зазвичай у числі 5-10, стебло часто єдине. Стебло висхідне, 15-30 см заввишки, у верхній частині з коротким притиснутим опушенням, знизу зовсім голий, з листям тільки у верхній частині, зазвичай мало гілкується. Прикореневе листя в обрисі п'ятикутне, майже повністю розсічене на ромбічні частки, у свою чергу роздільне, з ланцетними часточками. Верхня сторона листя гола, нижня — по жилках із тонким опушенням. Черешки до 20 см завдовжки. Стеблові листки дрібні, не до кінця п'ятироздільні до трьохроздільних.

Квітки інтенсивно-фіолетові, пелюстки до 2 см завдовжки, на верхівці виїмчасті до майже дволопатевих. Чашолистки 7-10 мм довжиною, на верхівці з остюком до 3 мм, по краях волосисті. Квітконоси 3-5 см завдовжки, з коротким опушенням. Квітконіжки згруповані по дві, близько 1 см завдовжки.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Зустрічається на Південно-Західному Кавказі та у Північно-Східній Туреччині. Луговий альпійський та субальпійський вигляд.

Таксономія та систематика

[ред. | ред. код]

Синоніми

[ред. | ред. код]
  • Geranium amethystinum Ledeb. ex Nordm., 1837
  • Geranium ibericum var. brachytrichum Boiss., 1867

Примітки

[ред. | ред. код]


Література

[ред. | ред. код]
  • Бобров, Е. Г. Флора СССР : в 30 т. / начато при рук. и под гл. ред. В. Л. Комарова. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1949. — Т. 14 / ред. тома Б. К. Шишкин, Е. Г. Бобров. — С. 18—19. — 790 с. — 4000 экз.