Комаров Володимир Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Kom. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Комаров Володимир Леонтійович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).
Комаров Володимир Леонтійович
Владимир Леонтьевич Комаров
The Soviet Union 1969 CPA 3786 stamp (Vladimir Komarov).jpg
Народився 1 (13) жовтня 1869(1869-10-13)
Санкт-Петербург Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 5 грудня 1945(1945-12-05) (76 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання
Могила путешественника Владимира Комарова.JPG :
Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Alma mater Петербурзький університет
Галузь наукових інтересів географія,ботаніка
Заклад Академія наук СРСР
Науковий ступінь Доктор біологічних наук
Відомі учні Є. М. Алісова-Клобукова
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Сталінська премія — 1941 Сталінська премія — 1942 Медаль імені М. М. Пржевальського
Автограф Komarov Vladimir L signature.png


CMNS: Комаров Володимир Леонтійович на Вікісховищі

Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович (1 (13) жовтня 1869(18691013), Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — видатний російський та радянський ботанік, географ, мандрівник, систематик біологічних таксонів, академік. Президент Академії Наук СРСР (1936–1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР . Член-корреспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (19301936) і президент (19361945) Академії наук СРСР.[1]

Підпис ученого

Дослідження[ред.ред. код]

Досліджував природу Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу, Маньчжурії.

Камчатська експедиція[ред.ред. код]

Керівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський. Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 19081909 років. За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усть-Камчатськ — гирло р. Тігіль . Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон та Кіхпинич, східне узбережжя острова.[1]

Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив і описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки. Уперше описав нові джерела і класифікував їх за хімічним складом.[1]

Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах. Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані. Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні та одну континентальну).

Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей. Обробив ботанічні колекції Пржевальського М.М та Потаніна Г. М.[1]

Пам'ять[ред.ред. код]

Географічні об'єкти[ред.ред. код]

Імям Комарова названо

Біологічні види[ред.ред. код]

На честь Комарова названо 43 види рослин та тварин, серед яких

Примітки[ред.ред. код]