Гергарт Роденвальдт
Гергарт Роденвальдт | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Gerhart Rodenwaldt | |||||||
Народився | 16 жовтня 1886[1][4][5] Ґруневальд, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німецький Райх[1] | ||||||
Помер | 27 квітня 1945[1][2][…] (58 років) Ґруневальд, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Третій Райх[1] | ||||||
Країна | Німеччина | ||||||
Діяльність | класичний археолог, викладач університету, мистецтвознавець | ||||||
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, HU Berlin і Університет Мартіна Лютера | ||||||
Науковий керівник | Carl Robertd | ||||||
Вчителі | Carl Robertd | ||||||
Відомі учні | Hans von Schoenebeckd, Hellmut Sichtermannd, George M.A. Hanfmannd, Жале Інан і Hermine Speierd | ||||||
Знання мов | англійська, латина, давньогрецька і німецька[6][7] | ||||||
Заклад | Гіссенський університет і HU Berlin | ||||||
Членство | Прусська академія наук, Німецький археологічний інститут, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук і Данська королівська академія наук | ||||||
Брати, сестри | Ернст Роденвальдт | ||||||
Нагороди | |||||||
Гергард «Гергарт» Мартін Карл Роденвальдт (нім. Gerhard "Gerhart" Martin Karl Rodenwaldt; 16 жовтня 1886, Берлін — 27 квітня 1945, Берлін) — німецький археолог.
Син професора гімназії, молодший брат медика Ернста Роденвальдта. З 1904 року вивчав класичну археологію, філологію та історію мистецтв у Берлінському університеті. В 1908 році здобув ступінь доктора філософії. В 1909-10 роках працював у Середземномор'ї, отримавши грант від Німецького археологічного інституту (НАІ), де зібрав матеріали при Тиринфський палац. Під час Першої світової війни був співробітником Німецького Червоного Хреста. В 1917 році став професором Гіссенського університету. В 1922 році повернувся в Берлін і став генеральним секретарем НАІ. Організував численні археологічні розкопки за кордоном. В 1932 році став професором Берлінського університету, одночасно залишаючись заступником президента НАІ. 27 квітян 1945 року разом із дружиною наклав на себе руки.
- Почесний хрест ветерана війни
- Орден «Османіє»
- Орден Спасителя, командорський хрест (1934)
- Німецький Олімпійський знак 2-го класу (1937)
- Почесний доктор філософії Афінського університету (1937)
- Орден Вюртемберзької корони, командорський хрест із зіркою (1939)
- Почесний доктор філософії Софійського університету (1939)
- Орден «Святий Олександр», командорський хрест (1940)
Автор численних робіт на тему античної історії.
- Qua ratione pictores Pompeiani in componendis parietibus usi sint capita tria. Wischan & Burkhardt, Halle 1908 (Dissertation Halle 1908). Erweiterte Fassung: Die Komposition der pompejanischen Wandgemälde. Weidmann, Berlin 1909.
- Die Fresken des Palastes (= Tiryns. Band 2). Eleutheroudakis & Barth, Athen 1912. Nachdruck Zabern, Mainz 1976, ISBN 3-8053-0012-3.
- Der Fries des Megarons von Mykenai. Niemeyer, Halle 1921.
- Das Relief bei den Griechen. Schoetz & Parrhyus, Berlin 1923.
- Die Kunst der Antike (Hellas und Rom). Propyläen, Berlin 1927.
- Archäologisches Institut des Deutschen Reiches 1829–1929. de Gruyter, Berlin 1929.
- Die Akropolis. Aufgenommen von Walter Hege. Deutscher Kunstverlag, Berlin 1930. Neuausgabe: Akropolis. Deutscher Kunstverlag, München/Berlin 1956.
- Olympia. Aufgenommen von Walter Hege. Deutscher Kunstverlag, Berlin 1936.
- Die Bildwerke des Artemistempels von Korkyra. Mann, Berlin 1939.
- Griechische Tempel. Aufgenommen von Walter Hege. Deutscher Kunstverlag, Berlin 1941. 2. Auflage 1951.
- Kunst um Augustus. de Gruyter, Berlin 1942; Nachdruck de Gruyter, Berlin 1988.
- Herbert Bloch: Gerhard Rodenwaldt (1886–1945). In: Eikasmós. Band 4, 1993, S. 305–310.
- Klaus Junker: Rodenwaldt, Gerhart. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 21, Duncker & Humblot, Berlin 2003, ISBN 3-428-11202-4, S. 698 f.
- Esther Sophia Sünderhauf: „Am Schaltwerk der deutschen Archäologie“ – Gerhart Rodenwaldts Wirken in der Zeit des Nationalsozialismus. In: Jahrbuch des Deutschen Archäologischen Instituts. Band 123, 2008, S. 283–362.
- Esther Sophia Sünderhauf: Gerhart Rodenwaldt (1886–1945). In: Gunnar Brands, Martin Maischberger (Hrsg.): Lebensbilder. Klassische Archäologen und der Nationalsozialismus (= Menschen – Kulturen – Traditionen. Studien aus den Forschungsclustern des Deutschen Archäologischen Instituts. Band 2,1). Rahden 2012, S. 119–127.
- Esther Sophia Sünderhauf: Rodenwaldt, Gerhart. In: Peter Kuhlmann, Helmuth Schneider (Hrsg.): Geschichte der Altertumswissenschaften. Biographisches Lexikon (= Der Neue Pauly. Supplemente. Band 6). Metzler, Stuttgart/Weimar 2012, ISBN 978-3-476-02033-8, Sp. 1072–1075.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #116579293 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Preising D. Rodenwaldt, Gerhart // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T072582
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- Народились 16 жовтня
- Народились 1886
- Уродженці Берліна
- Померли 27 квітня
- Померли 1945
- Померли в Берліні
- Випускники Гайдельберзького університету
- Випускники Берлінського університету
- Випускники Галле-Віттенберзького університету
- Науковці Гіссенського університету
- Науковці Берлінського університету
- Члени Прусської академії наук
- Члени Баварської академії наук
- Члени Геттінгенської академії наук
- Члени Данської королівської академії наук
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Кавалери ордена Османіє
- Командори ордена Спасителя
- Нагороджені Німецьким Олімпійським знаком 2-го класу
- Командори із зіркою ордена Корони (Вюртемберг)
- Командори ордена «Святий Олександр»
- Німецькі археологи
- Працівники Німецького Червоного Хреста
- Доктори філософії
- Доктори наук Німеччини
- Почесні доктори
- Самогубці