Гергарт Роденвальдт

Гергарт Роденвальдт
нім. Gerhart Rodenwaldt
Народився	16 жовтня 1886(1886-10-16) Ґруневальд, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Німецький Райх
Помер	27 квітня 1945(1945-04-27)[…] (58 років) Ґруневальд, Шарлоттенбурґ-Вільмерсдорф, Берлін, Третій Райх
Країна	Німеччина
Діяльність	класичний археолог, викладач університету, мистецтвознавець
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, HU Berlin і Університет Мартіна Лютера
Науковий керівник	Carl Robertd
Вчителі	Carl Robertd
Відомі учні	Hans von Schoenebeckd, Hellmut Sichtermannd, George M.A. Hanfmannd, Жале Інан і Hermine Speierd
Знання мов	англійська, латина, давньогрецька і німецька
Заклад	Гіссенський університет і HU Berlin
Членство	Прусська академія наук, Німецький археологічний інститут, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук і Данська королівська академія наук
Брати, сестри	Ернст Роденвальдт
Нагороди	Почесний хрест ветерана війни Орден Османіє Командорський хрест Ордену Спасителя Німецький Олімпійський знак 2-го класу Командорський хрест із зіркою ордена Корони (Вюртемберг) Командор ордена «Святий Олександр»
Медіафайли у Вікісховищі

Гергард «Гергарт» Мартін Карл Роденвальдт (нім. Gerhard "Gerhart" Martin Karl Rodenwaldt; 16 жовтня 1886, Берлін — 27 квітня 1945, Берлін) — німецький археолог.

Біографія

Син професора гімназії, молодший брат медика Ернста Роденвальдта. З 1904 року вивчав класичну археологію, філологію та історію мистецтв у Берлінському університеті. В 1908 році здобув ступінь доктора філософії. В 1909-10 роках працював у Середземномор'ї, отримавши грант від Німецького археологічного інституту (НАІ), де зібрав матеріали при Тиринфський палац. Під час Першої світової війни був співробітником Німецького Червоного Хреста. В 1917 році став професором Гіссенського університету. В 1922 році повернувся в Берлін і став генеральним секретарем НАІ. Організував численні археологічні розкопки за кордоном. В 1932 році став професором Берлінського університету, одночасно залишаючись заступником президента НАІ. 27 квітян 1945 року разом із дружиною наклав на себе руки.

Нагороди

• Почесний хрест ветерана війни
• Орден «Османіє»
• Орден Спасителя, командорський хрест (1934)
• Німецький Олімпійський знак 2-го класу (1937)
• Почесний доктор філософії Афінського університету (1937)
• Орден Вюртемберзької корони, командорський хрест із зіркою (1939)
• Почесний доктор філософії Софійського університету (1939)
• Орден «Святий Олександр», командорський хрест (1940)

Бібліографія

Автор численних робіт на тему античної історії.

• Qua ratione pictores Pompeiani in componendis parietibus usi sint capita tria. Wischan & Burkhardt, Halle 1908 (Dissertation Halle 1908). Erweiterte Fassung: Die Komposition der pompejanischen Wandgemälde. Weidmann, Berlin 1909.
• Die Fresken des Palastes (= Tiryns. Band 2). Eleutheroudakis & Barth, Athen 1912. Nachdruck Zabern, Mainz 1976, ISBN 3-8053-0012-3.
• Der Fries des Megarons von Mykenai. Niemeyer, Halle 1921.
• Das Relief bei den Griechen. Schoetz & Parrhyus, Berlin 1923.
• Die Kunst der Antike (Hellas und Rom). Propyläen, Berlin 1927.
• Archäologisches Institut des Deutschen Reiches 1829–1929. de Gruyter, Berlin 1929.
• Die Akropolis. Aufgenommen von Walter Hege. Deutscher Kunstverlag, Berlin 1930. Neuausgabe: Akropolis. Deutscher Kunstverlag, München/Berlin 1956.
• Olympia. Aufgenommen von Walter Hege. Deutscher Kunstverlag, Berlin 1936.
• Die Bildwerke des Artemistempels von Korkyra. Mann, Berlin 1939.
• Griechische Tempel. Aufgenommen von Walter Hege. Deutscher Kunstverlag, Berlin 1941. 2. Auflage 1951.
• Kunst um Augustus. de Gruyter, Berlin 1942; Nachdruck de Gruyter, Berlin 1988.

Література

• Herbert Bloch: Gerhard Rodenwaldt (1886–1945). In: Eikasmós. Band 4, 1993, S. 305–310.
• Klaus Junker: Rodenwaldt, Gerhart. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 21, Duncker & Humblot, Berlin 2003, ISBN 3-428-11202-4, S. 698 f.
• Esther Sophia Sünderhauf: „Am Schaltwerk der deutschen Archäologie“ – Gerhart Rodenwaldts Wirken in der Zeit des Nationalsozialismus. In: Jahrbuch des Deutschen Archäologischen Instituts. Band 123, 2008, S. 283–362.
• Esther Sophia Sünderhauf: Gerhart Rodenwaldt (1886–1945). In: Gunnar Brands, Martin Maischberger (Hrsg.): Lebensbilder. Klassische Archäologen und der Nationalsozialismus (= Menschen – Kulturen – Traditionen. Studien aus den Forschungsclustern des Deutschen Archäologischen Instituts. Band 2,1). Rahden 2012, S. 119–127.
• Esther Sophia Sünderhauf: Rodenwaldt, Gerhart. In: Peter Kuhlmann, Helmuth Schneider (Hrsg.): Geschichte der Altertumswissenschaften. Biographisches Lexikon (= Der Neue Pauly. Supplemente. Band 6). Metzler, Stuttgart/Weimar 2012, ISBN 978-3-476-02033-8, Sp. 1072–1075.