Говоров Михайло Прокопович
Говоров Михайло Прокопович | |
---|---|
рос. Михаил Прокофьевич Говоров | |
Народження | 8 листопада 1913 Тифліс, Російська імперія (нині Тбілісі, Грузія) |
Смерть | 20 січня 1967 (53 роки) Тернопіль, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Микулинецький цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Російська імперія СРСР |
Роки служби | 1935—1959 |
Партія | КПРС |
Звання | Полковник |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Михайло Прокопович Говоров (нар. 8 листопада 1913, Тифліс, Російська імперія (нині Тбілісі, Грузія) — пом. 20 січня 1967, Тернопіль, Українська РСР, СРСР) — учасник німецько-радянської війни, командир 533-го винищувального протитанкового артилерійського полку 61-ї армії 1-го Білоруського фронту, майор. Герой Радянського Союзу.
Народився 26 жовтня (8 листопада за новим стилем) 1913 року в Тифлісі. Закінчив вісім класів. Працював слюсарем-інструментальником на заводі «Ростсельмаш».
У Червоній Армії з 1935 року. У 1939 році закінчив курси молодших лейтенантів. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. У січні 1943 року закінчив артилерійські курси удосконалення командирського складу. Член ВКП (б) / КПРС з 1943 року.
Звільняв місто Кобрин 20 липня 1944 року в ході Люблін-Брестської операції[1].
Командир 533-го винищувального протитанкового артилерійського полку майор Михайло Говоров відзначився при прориві оборони противника з Магнушевського плацдарму на річці Вісла на північний схід від м. Варка у Польщі. 14 січня 1945 року батареї полку зруйнували 14 дзотів, знищили два спостережні пункти і 10 кулеметних точок ворога, чим забезпечили стрілецькою підрозділам форсування річки Пилиця і захоплення першої та другої ворожої траншей. Уміло організувавши вогонь і маневр батарей при відображенні танкової контратаки 31 січня на околиці населеного пункту Регентін (нині Реденцін, за 10 км на північний схід від м Добегнев, Польща), полк знищив 6 танків і 5 штурмових гармат.
У 1946 році Михайло Говоров закінчив вищу офіцерську школу в Ленінграді. З 1959 року полковник Говоров перебував у запасі.
Проживав в Тернополі.
- Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 27 лютого 1945 року (медаль № 5682)[2] .
- Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського і Вітчизняної війни 2 ступеня, двома орденами Червоної Зірки, а також медалями.
- ↑ Освобождение городов СССР. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 5 липня 2021.
- ↑ Мир наград — Говоров Михаил Прокофьевич [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
- Говоров Михайло Прокопович [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
- Говоров Михайло Прокопович [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
- Народились 8 листопада
- Народились 1913
- Померли 20 січня
- Померли 1967
- Поховані на Микулинецькому цвинтарі (Тернопіль)
- Члени КПРС
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Радянські артилеристи Другої світової війни
- Нагороджені медаллю «За визволення Варшави»
- Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Полковники (СРСР)
- Померли в Тернополі
- Уродженці Тбілісі