Готьє Юрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Готьє Юрій Володимирович
рос. Юрий Владимирович Готье
Народився18 (30) червня 1873 або 1873[1]
Москва, Російська імперія[2]
Помер17 грудня 1943(1943-12-17)[2][3] або 1943[1]
Москва, СРСР[2]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьісторик, викладач університету
Alma materГімназія Крейманаd (1891)
Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] (1895)
Галузьісторія Росії
ЗакладМосковський історико-архівний інститутd
Вчене званняСписок академіків АН СРСР
Науковий ступіньdoctorate in Historyd (1913)
ВчителіКлючевський Василь Йосипович
Відомі учніViktor Kornelyevich Yatsunskyd
Зайончковський Петро Андрійович
Аспіранти, докторантиViktor Kornelyevich Yatsunskyd
Зайончковський Петро Андрійович
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКонституційно-демократична партія

Готьє́ Ю́рій Володи́мирович (нар. 30(18) червня 1873 — пом. 17 грудня 1943) — історик, археолог. Академік АН СРСР (1939). Народився в Москві. Закінчив Московський університет (1895). Від 1902 — на викладацькій роботі в цьому ВНЗ (з 1915 — професор) й інших навчальних закладах. Одночасно (1898–1930) працював у бібліотеці Румянцевського музею (нині — Російська державна бібліотека у місті Москві) й Державному історичному музеї (1922-30).

Від 1900 брав участь в археологічних розкопках на території Московської губернії, а також в Україні — на Харківщині (1901), в Криму (1927) та інших регіонах. Підсумком цих досліджень стала його праця з історії матеріальної культури Східної Європи, написана на основі паралельного вивчення археологічних й історичних (літературних) першоджерел. На формування Готьє як історика помітно вплинув В.Ключевський; Готьє належав до найвизначніших представників його наукової школи. Автор понад 150 наукових праць. Основна їх проблематика пов'язана з різноманітними аспектами історії Російської держави 17 і 18 століть, що стосуються передусім специфіки її економічного розвитку, землеволодіння, місцевого управління, селянської реформи, питань історичної географії та ін. Велику увагу приділяв вивченню історичної долі слов'янських народів. У своїх дослідженнях торкався важливих проблем історії України, пов'язаних із процесами виникнення козацтва, формування кріпацтва, розвитку феодального землеволодіння, подіями національної революції 1648–1676 (розділ, присвячений Малоросії 16-17 століть, у книзі «Очерк истории землевладения в России»). Від 1926 — співробітник редакції «Великої радянської енциклопедії» та «Малої радянської енциклопедії», де надруковано понад 100 його статей і заміток, у тому числі — історичний нарис «Киев». Брав участь у підготовці багатотомної «Истории СССР».

Помер у місті Москві.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Замосковный край в XVII веке. Опыт исследования по истории экономического быта Московской Руси. М., 1906;
  • Материалы по исторической географии Московской Руси. Замосковные уезды и входившие в их состав страны и волости по писцовым и переписным книгам XVII столетия. М., 1906;
  • История областного управления в России от Петра I до Екатерины II, т. 1. М., 1913;
  • Очерк истории землевладения в России. Сергиев-Посад, 1915;
  • История южных славян. М., 1916; Очерки по истории материальной культуры Восточной Европы до основания первого русского государства, т. 1. Л., 1925;
  • Железный век в Восточной Европе. М.-Л., 1930;
  • Исторические судьбы Западной Украины и Западной Белоруссии. «Исторический журнал», 1940, № 1.

Література

[ред. | ред. код]
  • Асафова Н. М. Юрий Владимирович Готье. М., 1941; Юрий Владимирович Готье (Некролог). «Вестник древней истории», 1946, № 1;
  • Арциховский А. В. Ю. В. Готье как археолог. «Доклады и сообщения Исторического факультета МГУ», 1945, вып. 1;
  • Пичета В. Труды Ю. В. Готье по истории Литвы, Белоруссии, Украины и славянских народов. Там само.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]