Грен Арнольд Карлович

Грен Арнольд Карлович
ест. Arnold Green
Народився	30 серпня 1920(1920-08-30) Рига, Латвійська Республіка
Помер	4 листопада 2011(2011-11-04) (91 рік) Таллінн, Естонія
Поховання	Цвинтар Рахумяеd
Країна	СРСР  Естонія
Національність	естонець
Діяльність	політик
Знання мов	естонська
Посада	Minister of Foreign Affairs of the Estonian SSRd
Партія	КПРС
Нагороди	Олімпійський орден

Арнольд Карлович Грен (30 серпня 1920(19200830), місто Рига, тепер Латвія — 4 листопада 2011, місто Таллінн, Естонія) — радянський естонський діяч, заступник голови Ради міністрів Естонської РСР, міністр закордонних справ Естонської РСР, президент Олімпійського комітету Естонії. Член ЦК КП Естонії (1951—1990). Кандидат у члени Бюро ЦК КП Естонії з 19 вересня 1952 по 11 лютого 1954 року. Депутат Верховної ради Естонської РСР 3-го і 5—11-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання.

Життєпис

Народився в родині портового робітника міста Риги (Латвія), звідки його сім'я невдовзі переїхала до міста Раквере в Естонії. Закінчив початкову школу, а в 1940 році — гімназію в місті Раквере. У 1940 році вступив до Комуністичної спілки молоді Естонії.

У 1940 — січні 1941 року — інструктор Вірумаського повітового комітету Комуністичної спілки молоді Естонії.

У січні 1941 — 1942 року — курсант курсів молодших політруків Талліннського військово-піхотного училища РСЧА. З 1942 по 1947 рік служив на політичній роботі в Червоній армії, був заступником командира із політчастини 5-ї стрілецької роти 354-го стрілецького полку 7-ї Естонської стрілецької дивізії Калінінського фронту, потім старшим інструктором із організаційно-партійної роботи політичного відділу 118-ї Естонської гвардійської стрілецької дивізії. Учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1947 році працював завідувачем відділу редакції журналу «Eesti Kommunist» («Комуніст Естонії»).

У 1947—1950 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б) у Москві.

У 1950 — березні 1953 року — відповідальний редактор центрального органу ЦК КП(б) Естонії газети «Rahva Hääl» («Голос народу»).

12 березня 1953 — 1 листопада 1958 року — заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.

1 листопада 1958 — 24 лютого 1960 року — міністр освіти Естонської РСР.

Одночасно, в 1960—1966 роках — голова Федерації боротьби Естонської РСР.

24 лютого 1960 — 14 березня 1984 року — заступник голови Ради міністрів Естонської РСР.

Одночасно, 1 лютого 1962 — 11 березня 1990 року — міністр закордонних справ Естонської РСР.

У 1980 році був призначений віцепрезидентом Оргкомітету «Олімпіада-80» та головою оргкомітету з підготовки олімпійської регати в Таллінні. У 1985—1993 роках — голова Федерації лижного спорту Естонської РСР (Спілки лижного спорту Естонії).

14 січня 1989 — 1997 року — голова (президент) Олімпійського комітету Естонської РСР (Естонії). Очолював естонську делегацію на Олімпійських іграх у Барселоні (1992), Атланті (1996) та зимових Олімпійських іграх в Альбервілі (1992) та Ліллехаммері (1994). Також зусиллями Грена в Таллінні було збудовано Олімпійський центр та відновлено членство Естонії у Міжнародному олімпійському комітеті. У ці роки, одночасно з посадою президента Олімпійського комітету, обирався президентом естонського Союзу спорту, Союзу боротьби та Союзу лижного спорту Естонії.

З 1997 року став почесним президентом Олімпійського комітету Естонії.

Помер 4 листопада 2011 року в місті Таллінні. Похований на цвинтарі Рахумяе.

Звання

• молодший політрук
• лейтенант
• гвардії капітан

Нагороди

• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
• п'ять орденів Трудового Червоного Прапора (1.03.1958; 27.09.1960; 1965; 1971; 1976)
• орден Дружби народів (1980)
• орден Червоної Зірки (19.04.1945)
• орден «Знак Пошани» (1950)
• медаль «За відвагу» (20.01.1943)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі
• Срібний Олімпійський орден Міжнародного олімпійського комітету (2001)
• Державна премія Естонії в галузі культури, науки та спорту (лютий 2001)

Джерела

• Грен Арнольд Карлович (Green Arnold) (рос.)
• «Советская Эстония» (Таллин), лютий 1954 року (рос.)