Гризельда Вишневецька
| Гризельда Констанція Вишневецька | |
|---|---|
 Гризельда Вишневецька, невідомий художник 1670-ті | |
| Ім'я при народженні | Гризельда Констанція Замойська |
| Народилася |
27 квітня 1623 Замостя |
| Померла |
17 квітня 1672 (48 років) Замостя |
| Поховання | катедра Івана Хрестителя (Варшава) |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Відома завдяки | дружина Яреми Вишневецького |
| Титул | княгиня |
| Конфесія | католичка |
| Рід | Замойські |
| Батько | Томаш Замойський |
| Мати | княжна Катерина Острозька |
| Родичі |
Олександр Острозький (дід), Ян Собіпан Замойський (брат) |
| Брати, сестри | Ян Собіпан Замойський і Joanna Barbara Zamoyskad |
| У шлюбі з | князь Ярема Вишневецький |
| Діти | Міхал Корибут Вишневецький |
 | |
Гризе́льда Конста́нція Вишневе́цька із Замойських (пол. Gryzelda Konstancja Wiśniowiecka; 27 квітня 1623, Замостя — 17 квітня 1672, Замостя) — польська шляхтянка й аристократка. Мати монарха Речі Посполитої Міхала Корибута Вишневецького.
Біографія[ред. | ред. код]
Донька Томаша Замойського та його дружини княжни Катерини Острозької, дружина відомого полководця, магната князя Яреми Вишневецького (багато пам'ятають його у війнах проти козацького повстання Хмельницького). Сестра Яна «Собіпана» Замойського.
Разом з братом отримала гарну освіту від професорів академії Замостя. Робила зусилля зберегти академію з її розпадом.
27 лютого 1639 року вийшла заміж за князя Ярему Вишневецького[1] в Замості. В їх містечку Білий Камінь (тепер Золочівський район Львівщини) у них народився єдиний син Міхал Томаш, майбутній король Речі Посполитої (під іменем Міхал Корибут Вишневецький).[2] У боротьбі з повстанням Богданом Хмельницьким 1648—1651 років слава Яреми Вишневецького досягла свого піку, сім'я досягла величезних привілеїв при дворі, серед знатної шляхти. За її життя було розбудовано замок у Білому Камені, перетворивши його на одну з найкращих резиденцій у краї.
В 1666 році разом із Станіславом Конєцпольським віддала у заставу Рівне, Олександрію, Тинне, Басів Кут та Новий двір для Олександра Цетнера за 80 000 злотих[3].
Була похована у соборі Іоанна Хрестителя Варшави.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Książęta Wisniowieccy (01) [Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Antykwa. 1996, tom. 4. 211 s., 402 il. seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej ISBN 83-85739-34-3 (пол.) s.11
- ↑ 22 лютого 1668 року – запис до луцьких гродських книг екстракту із книг варшавських сеймових, коронних в якому вписане підтвердження заставного запису від 30 жовтня 1666 року, містечок Рівного та Олександрії та сіл Тинного, Басового Кута та Нового Двору від Гризельди Вишневецької та Станіслава Конєцпольского для Олександра Цетнера. Історія Рівненщини. Першоджерела. Процитовано 5 грудня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Wilanow-palac [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Białym Kamieniu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa.— Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Drukarnia narodowa, 1996.— tom. 4.— 211 s., 402 il. seria: Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. ISBN 83-85739-34-3. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Zamoyscy (01) (пол.)
- Książęta Wisniowieccy (01) (пол.)
- Książęta Ostrogscy (01) (пол.)
- Tarnowscy (02) (пол.)
|
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |