Замостя (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замостя
пол. Zamość

Герб Прапор
герб прапор
Ратуша та головна площа міста
Ратуша та головна площа міста
Розташування міста Замостя
Основні дані
50°34′00″ пн. ш. 23°16′00″ сх. д. / 50.56667° пн. ш. 23.26667° сх. д. / 50.56667; 23.26667Координати: 50°34′00″ пн. ш. 23°16′00″ сх. д. / 50.56667° пн. ш. 23.26667° сх. д. / 50.56667; 23.26667
Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Засновано 1580
Статус міста 1580
Площа 30,34 км²
Населення 66 375 (2008[1])
· густота 2188 осіб/км²
Агломерація 140 638
Висота НРМ 212  м
Міста-побратими Україна Жовква
Україна Луцьк
Україна Суми
Словаччина Байдеров
Телефонний код (48) 84
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів LZ
GeoNames 753866
OSM пошук у Nominatim 130919 ·R (Люблінське воєводство, Замостський повіт)
Поштові індекси 22400 — 22410
Міська влада
Адреса

Rynek Wielki 13, 22-400 Zamość,

tel. 84 639-20-84; faks 84 638-42-96
Мер міста Мартин Замойський
(Marcin Zamoyski)
Веб-сторінка www.zamosc.pl


Замостя у Вікісховищі?

Замо́стя (Замістя, пол. Zamość, вірм. Զամոշչ) — місто в Люблінському воєводстві, Польща. Місто на правах повіту і адміністративний центр Замойського повіту. Населення — 66 тис. жит. У 1992 році «Старе місто Замостя» було записане до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Демографія[ред. | ред. код]

Зміна чисельності населення Замостя в період з 1591 по 2010 роки:[2][3]


Історія[ред. | ред. код]

Місто було закладене 1579 року в Красноставському повіті Холмської земли Руського воєводства великим коронним гетьманом, коронним канцлером німецько-польського походження Яном Саріушем Замойським згідно з ренесансними засадами ідеального міста за проектом італійського архітектора Бернардо Морандо, який перебував у Львові. Міське право було надано 1580 року, 1589 року канцлер зробив його центром «Замойської ординації». Четверта у Речі Посполитій Академія Замойська відкрила свої двері 1595 року.

2931 серпня 1920 року в Замості відбувся бій шостої січової стрілецької дивізії армії УНР під командуванням полковника Марка Безручка, польського 31-го полку канівських стрільців[pl] під командуванням майора Миколая Болтуца[pl] і трьох бронепотягів польської армії, загальною чисельністю менше 4 тисяч чоловік, проти Першої кінної армії Семена Будьонного чисельністю понад 16 000 чоловік.[4] Після кількаденної облоги і безперервного штурму, армія Будьонного не змогла зламати опір захисників міста і зазнавши значних втрат, вимушена була відступити в напрямку Володимира-Волинського.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 8 січня 1934 р. з ґміни Нова-Осада Замойського повіту вилучені колонії Каролювка (або Свинки) і Яновіце Мале та фільварок Каролювка (або Свинки) і включені до міста.[5]

25 вересня 1939 року місто зайняв радянський 8-й стрілецький корпус, а в жовтні передали німцям[6].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Пов'язані з містом[ред. | ред. код]

Президенти міста[ред. | ред. код]

Поховані[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама міста[ред. | ред. код]

Панорама міста Замостя.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Bank Danych Lokalnych – Strona główna (pl). GUS. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 09-06-2012. 
  3. A. Kędziora: Encyklopedia miasta Zamościa. Chełm: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, 2000. 
  4. «Чудо над Вислой» и «Чудо под Замостьем»
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 8 stycznia 1934 r. o zmianie granic miasta Zamościa w powiecie zamojskim, województwie lubelskiem. (пол.)
  6. В. Бешанов. Червоний бліцкриг
  7. Вишневський В. Трагедія православних церков у Польщі // Пам'ятки України. — К., 1990. — № 4; 1991. — № 1. — С. 19. — ISSN 0131-2685.
  8. Alembek Walerjan, (zm. 1676) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 76. — ISBN 8304034840. (пол.)
  9. Perzanowska H. Mniszech Józef Wandalin h. własnego (1670—1747) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 474—478.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]