Гудмундур Камбан
| Гудмундур Камбан | ||||
|---|---|---|---|---|
| ісл. Guðmundur Jonsson Hallgrimsson Kamban | ||||
| Народився |
8 червня 1888[1][2][3] Альфтанес, Ґардабайр, Garðabærd, Гефюдборґарсвайдід, Ісландія[4] | |||
| Помер |
5 травня 1945[1][2][3] (56 років) Копенгаген, Данія | |||
| Поховання | Fossvogur up cemeteryd[5] | |||
| Країна |
 Ісландія | |||
| Діяльність | кінорежисер, письменник, драматург | |||
| Мова творів | данська і ісландська | |||
|
| ||||
 Гудмундур Камбан у Вікісховищі | ||||
Гудмундур Камбан (ісл. Guðmundur Kamban, при народженні Гудмундур Йоунсон, ісл. Guðmundur Jónsson; 8 червня 1888 — 5 травня 1945) — ісландський драматург, прозаїк[6], режисер[7], який прожив більшу частину свого життя в Данії і написав більшість своїх творів данською мовою.
Біографія[ред. | ред. код]
Гудмундур Йоунсон народився на фермі[6] Аультанесі[8] недалеко від Рейк'явіка в сім'ї торговця, який належав до стародавньої та відомої ісландської родини. Закінчив Рейк'явікський коледж, де здобув почесний ступінь доктора у галузі літератури та мови. Під час навчання у коледжі, він став помічником редактора однієї з найвідоміших газет Ісландії — «Isafold», головою якої був Бйорн Йоунссон. У 1906 році Експериментальне товариство, засноване Ейнаром Герлейфссоном Квараном, досліджувало екстрасенсорні здібності Йоунсона: як ясновидцю, йому вдавалося вгадувати вміст закритих книг, а як медіум він записав твори, ймовірно надиктовані Гансом Крістіаном Андерсеном, Йонасом Гатльґрімссоном і Сноррі Стурлусоном. Але після тяжкої хвороби медіумічні здібності Йоунсона зникли[9].
У 1908 році Йоунсон змінив прізвище на Камбан і виступав за зміну принципів ісландського імені.
У 1910 році він вступив до Копенгагенського університету, де спеціалізувався на літературі, який закінчив зі ступенем магістра.
У 1914 році була опублікована перша п'єса Камбана, «Hadda Padda», яка отримала схвалення Георга Брандеса та була поставлена у Королівському театрі Данії за участю Камбана як помічника режисера. Пізніше він одружився з Агнет Егеберг, акторкою, яка грала у спектаклі. У 1921 році у пари народилася донька.
У 1915 році Камбан переїхав до Нью-Йорка з наміром утвердитися як англомовний письменник, проте успіху не досяг і повернувся у Копенгаген у 1917 році. У 1920 році у театрі Дагмар з успіхом пройшли вистави «Ми, вбивці», і Камбан отримав посаду режисера. Вистава також була показана в Осло, де головну роль Норми зіграла Йоганна Дібвад[10].
Крім п'єс Камбан написав кілька живих і дотепних романів на основі ісландських саг, включно з «Skalholt» (4 томи, 1930—1935)[11][12], «The Virgin of Skalholt» (1935) і «I See a Wondrous Land» (1936)[11].
Камбан жив у Копенгагені, ставив вистави, писав романи та знімав кінофільми. З 1931 до 1933 роки працював режисером у Королівському театрі[11]. У 1934 році він переїхав до Лондона. Не здобувши у Великій Британії слави, він у 1935 році переїхав до Берліна, де жив до 1938 року, після чого повернувся до Копенгагена. Під час німецької окупації Данії німці фінансували дослідження Камбана, і він отримав від них призначення на деякий час очолювати данське радіо[13], через це його стали сприймати як колаборанта[14][15]. 5 травня 1945 року, коли німецькі війська капітулювали, Камбана вбили у копенгагенському ресторані данські партизани на очах дружини та доньки[16]. Його тіло повернули до Ісландії, де з почестями поховали у Рейк'явіку[17]. До 100-річчя від дня народження Гудмундура Камбана у Національному театрі Ісландії була поставлена п'єса «Мармур» (1918)[11].
Твори[ред. | ред. код]
- П'єси[11]
- «Хадда Падда» (1914)
- «Мармур» (1918)
- «Ми, вбивці» (1920)
- «Арабські намети» (1921)
- «Посол з Юпітера» (1927)
- Проза[11]
- «Рагнар Фінссон» (1922, у російському перекладі «Без устоїв», 1927)
- «Скаульгольт» (томи 1-4, 1930—1935)
- «Я бачу велику прекрасну країну» (1936)
- Фільмографія[18]
- Det sovende hus (1926)
- Hadda Padda (1924)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ https://www.gardur.is/einstakl.php?action=leita&nafn_id=157006
- ↑ а б Guðmundur Kamban drepinn í K.höfn. Morgunblaðið (Icelandic) . 8 травня 1945. с. 12. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Risto Rantala ja Kaarina Turtia (ред.). Otavan kirjallisuustieto. — Helsinki. — Otava, 1990.
- ↑ Камбан Гудмундур Йоунсон — статья из Большой советской энциклопедии
- ↑ William H. Swatos and Loftur Reimar Gissurarson, Icelandic Spiritualism: Mediumship and Modernity in Iceland, New Brunswick, NJ: Transaction, 1997, ISBN 1-56000-273-5, p. 93 [Архівовано 2014-06-29 у Wayback Machine.].
- ↑ Literature Collection - Collection - UWDC - UW-Madison Libraries. search.library.wisc.edu. Процитовано 17 квітня 2023.
- ↑ а б в г д е Камбан Гудмундур Йоунсон — статья из Большой советской энциклопедии
- ↑ Humpál Martin. Moderní skandinávské literatury 1870-2000 // 2. — Praha, 2013. — С. 325, 336–337. — ISBN 978-80-246-2395-5.
- ↑ A Study of Antisemitism in a Country without Jews, s. 97–98
- ↑ Markús Þ. Þórhallsson (10 жовтня 2021). Minningarskjöldur um Kamban fjarlægður. RÚV (Icelandic) . Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Páll Jónsson (30 вересня 1945). Guðm. Kamban sýknaður af ákærum. Morgunblaðið (Icelandic) . с. 1, 12. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Borgþór Arngrímsson (5 травня 2015). Sjötíu ár liðin frá uppgjöf Þjóðverja og morðinu á Guðmundi Kamban. Kjarninn (Icelandic) . Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Hátíðleg útfararathöfn Guðmundar Kambans í gær. Vísir (Icelandic) . 17 липня 1945. с. 3. Процитовано 12 жовтня 2021.
- ↑ Гудмундур Камбан на сайті IMDb (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- «Ми, вбивці» (п'єса у трьох актах)(англ.)
- Íslenskir leikhúsmenn
- Guðmundur Kamban
Посилання[ред. | ред. код]
|
