Координати: 48°7′21″ пн. ш. 34°7′58″ сх. д. / 48.12250° пн. ш. 34.13278° сх. д. / 48.12250; 34.13278
Очікує на перевірку

Гуляйполе (Кам'янський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гуляйполе
Склад, амбар для зберігання зерна, 1892. Комплекс споруд кінного заводу
Склад, амбар для зберігання зерна, 1892. Комплекс споруд кінного заводу
Склад, амбар для зберігання зерна, 1892. Комплекс споруд кінного заводу
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Тер. громада Затишнянська сільська громада
Код КАТОТТГ UA12040130070018856
Облікова картка Гуляйполе 
Основні дані
Засноване 1781
Населення 1 177
Площа 3,39 км²
Густота населення 347 осіб/км²
Поштовий індекс 52370
Телефонний код +380 5654
Географічні дані
Географічні координати 48°7′21″ пн. ш. 34°7′58″ сх. д. / 48.12250° пн. ш. 34.13278° сх. д. / 48.12250; 34.13278
Середня висота
над рівнем моря
65 м
Водойми р. Базавлук
Відстань до
обласного центру
87 км
Відстань до
районного центру
45 км
Найближча залізнична станція Милорадівка
Відстань до
залізничної станції
19 км
Місцева влада
Карта
Гуляйполе. Карта розташування: Україна
Гуляйполе
Гуляйполе
Гуляйполе. Карта розташування: Дніпропетровська область
Гуляйполе
Гуляйполе
Мапа
Мапа

CMNS: Гуляйполе у Вікісховищі

Гуляйпо́ле — село в Україні, у Затишнянській сільській громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.

Колишній центр Гуляйпільської сільської ради. Населення — 1 177 мешканців.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Гуляйполе знаходиться на березі річки Базавлук, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Удачне, нижче за течією на відстані 3 км розташовані села Березине і Бузулуки. По селу протікають пересихаючі струмки з загатами. Через село проходить автомобільна дорога Т 0432.

Історія

[ред. | ред. код]

Поселення на місці сучасного Гуляйполя було засноване 1781 року власником тутешніх земель, чиновником Катеринославського намісництва Федором Корбе.

Згодом селом володіла родина Лаппо-Данилевських. З їхнього роду походив відомий історик Олександр Лаппо-Данилевський.

У другій половині XIX століття землі у Гуляйполі викупив катеринославський купець Давид Пчолкін. Господарське приміщення його маєтку, збудоване 1892 року, збереглося дотепер і є архітектурною пам'яткою села.

За даними на 1859 рік у власницькому селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 30 дворових господарств, у яких мешкало 277 осіб (136 чоловічої статі та 141 — жіночої), існували православна церква, лавка та завод, відбувалость 5 ярмарків та базари [1].

1886 року в селі, центрі Гуляйпільської волості, мешкало 249 осіб, налічувалось 57 дворів, була церква та лавка, відбувалось 5 ярмарків на рік та базар по неділях[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 522 осіб (264 чоловічої статі та 258 — жіночої), з яких 514 — православної віри[3].

Станом на 1908 рік населення зросло до 610 осіб (313 чоловічої статі та 297 — жіночої), 108 дворових господарств[4]:

В часи радянської влади у селі були розміщені центральні садиби колгоспу імені Карла Маркса і птахофабрики «Українська».

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1112 94.48%
російська 56 4.76%
румунська 3 0.25%
білоруська 2 0.17%
інші/не вказали 4 0.34%
Усього 1177 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • «Український», ДП.
  • «Надія», ТОВ.
  • «Південне», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Дитячий садочок.
  • Будинок культури.
  • Лікарня.

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1171) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних