Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Семенов-Тянь-Шаньський Петро Петрович
рос. Семёнов-Тян-Шанский, Пётр Петрович
Семенов-Тян-Шанский.jpg
Народився 2 (14) січня 1827(1827-01-14)
Рязанка
Помер 26 лютого (11 березня) 1914(1914-03-11) (87 років)
Санкт-Петербург
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Петербурзький університет
Галузь наукових інтересів географія, ботаніка, статистика
Нагороди
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Олександра Невського з алмазами
Орден Білого Орла
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Великий хрест Ордену Спасителя
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
Великий офіцер ордена Святих Маврикія і Лазаря
Командор ордена Святих Маврикія і Лазаря
Командор ордена Нідерландського лева
Кавалер Великого хреста ордена Полярної зірки
Командор ордена Полярної зірки
Командор 1 класу ордена Данеброг
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Кавалер Великого хреста ордена Зірки Ефіопії
Кавалер ордена Непорочного зачаття Діви Марії Вілла-Вікозької
Кавалер Великого хреста Імператорського австрійського ордена Франца Йосифа
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Семе́нов-Тянь-Ша́нський Петро́ Петро́вич (2 (14) січня 1827(18270114)26 лютого (11 березня) 1914) — російський географ, статистик та мандрівник. Під його керівництвом створено багатотомне видання «рос. Россия. Полное географическое описание нашого отечества» (19 томів, 1899—1914), у якому 7-й («рос. Малороссия») і 14-й («рос. Новороссия») томи присвячені Україні.

Дослідження[ред.ред. код]

Досліджував Центральне Чорнозем'я, подорожував у Швейцарії[1].

Сімнадцять разів підіймався на Везувій. Очолював експедицію на Тянь-Шань (1856—1857). Один із основоположників російської статистики й економічної географії. Створив школу російської географії, працював над установленням взаємозв'язків та взаємодії природних компонентів. Широко застосовував метод порівняння. Був організатором першого Всеросійського перепису населення 1897 року. Керував багатотомним виданням «Росія. Повний географічний опис нашої батьківщини» та «Мальовнича Росія» (1881—1885)[1].

Пам'ять[ред.ред. код]

Географічні об'єкти[ред.ред. код]

Ім'ям Семенова-Тянь-Шанського названо[1]:

Біологічні види[ред.ред. код]

На його честь названо 27 видів рослин та близького 70 видів тварин[1].

Semen. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).


Петро Семенов-Тян-Шанський благодійник[ред.ред. код]

Петро Петрович був діяльною натурою і постйно знаходив собі справи, в котрі діяльно ж втручався. Так, він часто відвідував Петербурзьку Академію мистецтв. Помітивши бідняцький рівень життя більшості її студентів, Петро Петрович став організатором дешевих їдалень для бідкавшихся студентів. Мало цього, він організував каси взаємодопомоги, чого не робило консервативне керівництво академії, включаючи і патронів академії з царської родини. Навіть цього йому здалося замалим і він декілька разів власними коштами допомагав особливо нужденним учням, рятуючи молодь від бідності і відчаю.

За благодійну діяльність Академія мистецтв 1874 року обрала Семенова-Тян-Шанського П.П. своїм почесним членом.

З висоти досвіду 21 століття благодійність Семенова-Тян-Шанського виглядає як приклад буржуазно обмеженої благодійності окремої особи, котра могла би нічого й не робити, як нічого не робили і сотні інших відвідувачів тої ж академії. Але він робив, хоча би ігноруючи байдужість інших.

Петро Семенов-Тян-Шанський колекціонер[ред.ред. код]

Спадок Петра Семенова-Тян-Шанського залишився не тільки у науці, а й у мистецтві. Незважаючи на малі статки, він зацікавився живописом старих мастрів. Особливо його привабили майстри Голландії і Фландрії. Метою митця було придбати такі твори художників, котрі не були представлені у збірці Імператорського Ермітажу. Він і став наплегливо і систематично розшукувати та купувати картини нідерландських майстрів, чого ніколи не робило керівництво Ермітажа, задовольняючись випадковими придбаннями. Можливість відвідувати закордонні країни колекціонер перетворив на відвідини художніх аукціонів у містах Берлін, Мюнхен, Кельна, Відня, Парижа, Лондона.

Означена тема його колекції у 19 столітті ще не отримала назвичайного престижу ( як в 20 столітті) і аукціонні картини другорядних нідерландських майстрів не коштували значних грошових сум. Коли можливості виїхати за кордон не було, Петро Семенов використовував послуги німецьких фірм, що надсилали затребувані картини поштою.

Згодом колекція Семенова-Тян-Шанського налічувала сімсот дев'ятнадцять (719) зразків. Петро Петрович не тільки розшукував і купував, він старанно вивчав біографії і історію мистецтв Нідерландів 16-17 ст. Підсумком вивчення біографій художників і історії мистецтв Нідерландів був власний твір ( російською ) «Этюды по истории нидерландской живописи». Згодом його колекцію вважали другою у Європі за повнотою і художньою значимістю. У нього не було можливостей купувати уславлені картини Рембрандта, але декотрі з них йому пощастило придбати. Помітно більшу увагу у власному колекціонуванні він звернув на художників-попердників Рембрандта, на його учнів і сучасників. Низка творів колекції була з інших художніх центрів, а не торкалась лише Лейдена чи Амстердама. Вже наприкінці 19 ст. в його колекції опинилась низка творів тих майстрів, котрих призабули на той час і у самій Голландії.

Неповний перелік імен художників з колекції П. П. Семенова[ред.ред. код]

Колекція П.П. Семенова-Тян-Шанського збиралась впродовж п'ятидесяти років. 1906 року вона дожила до створення каталога, котрий був надрукований того ж року[2].

Колекція Семенова-Тян-Шанського мала також якості значного доповнення творів, що вже опинились у Імператорському Ермітажі і давала широку панораму як розроблених сюжетів, так і потенцію для нових наукових порівнянь і досліджень, мало передбачуваних на той час навіть самим колекціонером. Як показав досвід, з роками художня і наукова значимість колекції Семенова тільки зростала.

Друкована графіка колекції Семенова[ред.ред. код]

Семенов-Тянь-Шанський збирав не тільки живопис. Він звернув увагу на друковану графіку зацікавивших його майстрів і в його колекції прийшли офорти Рембандта, майстрів Німеччини, Італії, у меншій кількості Франції і Великої Британії. Загальна кількість графіки сягала трьох тисяч, п'ятсот (3500) зразків.

Друкоана графіка його колекції розділялась на—

  • оригінали (офортів Рембрандта було 203, гравюр Дюрера — понад 150)
  • графічні репродукції

Оригінали були зібрані у шість окремиих папок. Серед них були твори Рембрандта, Маркантоніо Раймонді, Альбрехта Дюрера, Робера Нантейля, Альбрехта Альтдорфера, Сальватора Рози, Джованні Бенедетто Кастільоне , Яна ван Гойєна, Алларта ван Евердінгена , Генрі Клеманса ван де Вельде, нюрнберзьких (німецьких) клейнмейстерів тощо.

Передача у Імператорський Ермітаж[ред.ред. код]

Старість і необхідність фінансово забезпечити п'ятьох дітей та тринадцять онуків примусили Семенова-Тянь-Шанського продати мистецькі колекції. До нього прибули торгові агенти і оцінили збірки у 500.000 за умови продажу збірок за кордон.

Семенов кардинально змінив наміри і запропонував продати збірки у Імператорський Ермітаж, навіть якщо ціна буде нижчою за 500.000. Вигідність пропозиції як у грошовому, так і художньому сенсі примусила керівництво Ермітажа придбати його колекції. Остаточною була ціна у 250.000. Уся колекція друкованої графіки також перейшла у збірки Імператорського Ермітажу ще 1910 року, але як безкоштовний подарунок. Семенов виговорив умову залишити йому колекцію живопису до власної смерті, бо мав 83 роки. Він помер 1914 року. В подяку за патріотичне рішення залишити вартісні колекції на батьківщині була організована посмертна виставка з назвою «Пам'яті Петра Петровича Семенова-Тянь-Шанського».

Безглузді нащадки[ред.ред. код]

В першій половині 20 століття, коли більшовицький уряд прийняв до реалізації рішення торгувати музейними речами, на закордонні аукціони почали відбирати картини і книги, килими і кераміку, ювелірні вироби, скульптури і меблі з покинутих дворянських садиб, палаців фабрикантів і купців, царських резиденції. Великі музеї СРСР примусили у обов'язковому стані передавати щорічно певну кількість творів мистецтва для продажів як металобрухт чи вторинну сировину.

Розпродажі торкнулися також мистецької збірки П.П. Семенова-Тян-Шанського. Із загальної кількості у 719 продано не менше як 30 відсотків. У невеликій кількості картини зі збірок Семенова передані до збірок Державного Російського музея (портрети) та до Державного музею образотворчих мистецтв імені Пушкіна.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Географічні відкриття, дослідження і дослідники — Галицький. В.І, Галицька. Н.Ф ISBN 5-330-00326-1
  2. Левинсон-Лессинг В.Ф. «История катинной галереи Эрмитажа (1764-1917), Ленинград, «Искусство», 1985, с. 235»
  3. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, Аврора, 1981, с.170
  4. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, Аврора, 1981, с.175
  5. Гос.Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 141
  6. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 145
  7. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981 с. 107
  8. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с.108
  9. Гос. Эрмитаж,каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 122
  10. Гос. Єрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 110
  11. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, Аврора, 1981, с.176
  12. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, Аврора, 1981, с.151
  13. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 99
  14. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 98
  15. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 49
  16. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981. с. 13
  17. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 20
  18. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 24
  19. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 29
  20. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 34
  21. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 41
  22. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 46
  23. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 48
  24. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 55
  25. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 260
  26. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981, с. 74
  27. Гос. Эрмитаж, каталог 2, Ленинград, «Аврора», 1981. с. 79

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]