Гіпнагогія
| Гіпнагогія | |
| Медична спеціальність | сомнологія |
|---|---|
Гіпнагогія — проміжний стан між неспанням і сном. Характеризує свідомим сприйняттям образів несвідомого. У цьому стані можлива наявність слухових, зорових, тактильних і логічних галюцинацій, а також сонний параліч. Психічною патологією не вважається, однак деякі лікарі пов'язують часті гіпнагогічні галюцинації з невротичним розвитком особистості і підвищеним рівнем тривоги.[1]
У науковому середовищі існує думка, що змішання несвідомого зі свідомим між сном і неспанням стається щоразу, коли людина засинає.
За статистикою, галюцинації перед сном хоча би раз у життя переживали 30 % людей.[2] Гіпнагогічні галюцинації часто зустрічаються у хворих нарколепсією і схожі на галюцинації при шизофренії, можуть не відрізнятися від реальності або проявлятися у фантастичних марах.[3] Часом гіпнагогічні галюцинації супроводжуються відчуттям наближення смерті.
Гіпнагогічні галюцинації поділяють на:
- зорові;
- слухові;
- тактильні;
- логічні.
Найчастіше люди бачать абстрактні лінії, геометричні фігури та різноколірні плями — фосфени. На відміну від сновидінь, зорові гіпнагогічні галюцинації виникають поза фазою сну і не мають між собою пов'язаної сюжетної лінії. Іноді зустрічаються складніші, ніж чергування абстрактних фігур, картини. Наприклад, людина, яка гралася протягом всього дня у відеогру, перед сном може продовжити бачити цю гру, їй навіть буде здаватися, що вона все ще продовжує у неї гратися. Також можуть проявлятися зображення осіб або очей, котрі зникають досить швидко. Вони бувають нав'язливими, слідують за центром поля зору. При цьому, на відміну від сну, контакт з реальністю зберігається.
Уривки фраз, мелодій і окремих звуків — найчастіше зустрічаються у гіпнагогічному стані. На відміну від типових коментуючих псевдогалюцинацій, гіпнагогічні галюцинації не обговорюють і не ображають людину, а швидше йдуть як тло або думки. Якщо індивід відкриє очі або почне концентрувати увагу, галюцинації припиняють.
Із всіх видів гіпнагогічних галюцинацій, тактильні поширені найменше. Під їхнім впливом люди починають відчувати предмети і дотики, котрих насправді немає. Роберт Стікголд, американський психіатр, приводить у приклад особистий досвід тактильних гіпнагогічних галюцинацій: одного разу він зі своєю сім'єю забрався на вершину одної з гір. Перед сном, під впливом яскравих вражень і сильної фізичної втоми, він почав відчувати рукою каміння, котрих насправді не існувало. Після цього випадку він провів кілька досліджень на тему гіпнагогічного стану.[4]
Можуть бути представлені уривками думок і фраз, причому не обов'язково із звуковим супроводженням і майже завжди нелогічні. Вони, як правило, складаються з повсякденних слів і образів, але у такому порядку, що не вживається у розмові. Через нелогічність думок люди можуть різко проснутися від сну і навіть встигнути записати їх. На момент запису вони будуть здаватися абсолютно адекватними, але після остаточного пробудження — як дивна фраза або безглузда репліка.
Не мають нав'язливого характеру і при концентрації уваги зникають.
Сонний параліч також розглядають як гіпнагогічний стан, оскільки його можна віднести до проміжного стану між сном і неспанням.
При сонному паралічі людина : свідомо прокидається, але все ще не може контролювати рухи тіла (або ж вже заснула, але при цьому залишається у свідомості). При цьому часто чути шум або скрегіт. Іноді у стані сонного параліча може появиться відчуття перебування поруч сторонньої живої істоти, у тому числі людина може периферичним зором бачити розмиті темні фігури. Через це явище у фольклорі деяких народів появились люди-тіні. Сонний параліч виникає у момент пробудження, на відміну від галюцинацій, котрі значно частіше сприймаються при засинанні. Якщо галюцинації з'являються при пробудженні, їх називають гіпнопомпічними. Наприклад, пробудження від удаваного звуку вибуху — гіпнопомпічний звуковий образ з підсвідомого (вибух у сні, гуркіт, шум), котрий може залежати від сюжету сну або зовнішніх факторів (падіння з ліжка, спроба різко розбудити сплячого).
- ↑ Why Am I Having Hypnagogic Hallucinations? — University Health News. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ Sleep Hallucinations - Symptoms and Risk Factors. www.sleepeducation.org. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 12 травня 2017.
- ↑ Свааб Дик. VI.7. Нарколепсия: Слабость от смеха // {{{Заголовок}}} = Wij zijn ons brein. Van Baarmoeder tot Alzheimer / Пер. с нидерл. Д.В. Сильвестрова. — СПб. : Изд-во Ивана Лимбаха, 2014. — С. 192. — 3000 прим. — ISBN 978-5-89059-202-6.
- ↑ Health Report - 30/10/00: Hypnagogic Images in Normals and Amnesics. 9 листопада 2000. Архів оригіналу за 9 листопада 2000. Процитовано 12 травня 2017.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |