Нарколепсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нарколепсія — це захворювання нервової системи, що супроводжується порушенням активності, що характеризується денними приступами непереборного сну і нападами раптового засипання. Інколи відмічається короткочасна паралізованість тіла відразу після пробудження.


Симптоми нарколепсії[ред. | ред. код]

  • денні засинання
  • порушення нічного сну
  • поява яскравих кошмарних сновидінь
  • катаплектичні напади (раптова втрата м'язової сили і тонусу скелетної мускулатури, результатом чого є повна знерухомленість)
  • галюцинації протягом сну
  • проблеми пам'яті та концентрації
  • розлади харчування

Форми нарколепсії[ред. | ред. код]

  1. моносимптома, при якій спостерігається сонливість тільки удень
  2. полісимптомна, при якій виявляється весь нарколіптичний симптомокомплекс

Причини виникнення нарколепсії[ред. | ред. код]

  • спадковість
  • у результаті перенесених інфекційних захворювань
  • черепно-мозкові травми
  • пухлини головного мозку

Симптоматичне лікування[ред. | ред. код]

Існує багато різних способів лікування, що забезпечує нормальне функціонування пацієнта та якість життя, з яким він може відновити контроль над його повсякденним життям. Для лікування нарколепсії використовуються такі фармакологічні засоби, як ефедрин, фенамін, іпразид і ін. Ці речовини зменшують непереборність денних засинань, викликають припинення гіпнагогічних галюцинацій і страхітливих сновидінь, відновлюють можливість плідно працювати і вчитися.

Найбільш поширеними стратегіями полегшення симптомів є:

  • виконувати заплановані дрімання та дотримуйтесь правильної гігієни сну;
  • для лікування гіпнагогічних галюцинацій та сонного паралічу застосовуються трициклічні антидепресанти;
  • пити багато води;
  • уникати стресу та оточувати себе лише позитивними емоціями.

Посилання[ред. | ред. код]