Дегуманізація мистецтва
Дегуманізація мистецтва (ісп. deshumanización del arte) — гуманістична концепція, розроблена іспанським філософом Хосе Ортегою-і-Гассетом в однойменній праці 1925 року. Цим висловом автор натякає на авангардне мистецтво та літературу ("ізми"), що виникли після Першої світової війни.
Вже говорилося, що новий стиль, у найзагальнішому вигляді, полягає в усуненні "людського, надто людського", залишаючи лише суто художню матерію. Здається, це свідчить про велике захоплення мистецтвом. Але коли ми подивимося на той самий факт під іншим кутом, то знайдемо в ньому протилежний настрій відрази чи зневаги. Суперечність очевидна і її важливо підкреслити.
Метафора приховує один об'єкт, маскуючи його під інший, і вона не мала б сенсу, якби ми не бачили під нею інстинкт, який спонукає людину уникати реальності. |
||
— Хосе Ортега-і-Гассет: Дегуманізація мистецтва, 1925. |
Авангард в Іспанії в основному представлений Рамон Гомес де ла Серна[es], так званим Покоління 27-го року[es], до якого входять поети, як Луїс Сернуда, Федеріко Гарсіа Лорка, Педро Салінас[es], Хорхе Гільєн[es], Рафаель Альберті та Вісенте Алейсандре. Взірцями групи були Хуан Рамон Хіменес, модерніст Рубен Даріо та символістська література, що стало кроком вперед у порівнянні з попереднім поколінням 98 та його представниками, такими як Мігель де Унамуно, Антоніо Мачадо, Піо Бароха та інші.
Ортега-і-Гассет концептуалізує нову естетику як «мистецтво для меншості», витончену літературу втечі, яка не може асимілювати маси. Характеристики цієї нової форми розуміння мистецтва були підсумовані Вісенте Гаосом у його поетичній антології "Генерація 24":
- Прагнення до оригінальності та новаторства, яке має свої витоки ще в романтизмі.
- Герметизм (що ускладнює розуміння, уникаючи точних посилань).
- Самодостатність мистецтва (чистота, автентичність).
- Антиреалізм і антиромантизм (вірш має не означати, а просто бути; з іншого боку, уникається романтичний суб'єктивізм).
- Сюрреалізм (логічна непослідовність, важливість підсвідомості та сновидінь).
- Інтрансцендентність (безтурботність, відмова від відповідальності за позахудожню дійсність і моралізаторство).
- Переважання метафори, як бачимо з коментарів Ортеги.
- Онейричне письмо, споріднене з сюрреалізмом.
- Атомізація (розпад, розрив логічних зв'язків).
- GAOS, Vicente. "Antología del Grupo Poético de 1927". Ed. Cátedra, 1976.
- ORTEGA Y GASSET, José. "La deshumanización del arte y otros ensayos de estética". Alianza Ed., 1991.