Джеймс МакКлелланд (психолог)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс МакКлелланд
Народився1 грудня 1948(1948-12-01) (75 років)
Кембридж, Массачусетс, США
Країна США
НаціональністьСША США
Діяльністьвикладач університету, інформатик, науково-педагогічний працівник
Галузьпсихологія
Alma materКолумбійський університет
Пенсильванський університет
Науковий керівникPaul Rozind
ЗакладСтенфордський університет, Університет Піттсбурга, Університет Карнегі-Меллон і Стенфордський університет[1]
ЧленствоНаціональна академія наук США, Американська психологічна асоціація і Society of Experimental Psychologistsd
НагородиGrawemeyer Award in Psychology (2002)
Rumelhart Prize (2010)
Сайтwww-psych.stanford.edu/~jlm/

Джеймс Ллойд «Джей» МакКлелланд (1 грудня 1948) — стипендіат фонду Люсі Стерн, професор Стенфордського університету, колишній завідувач кафедри психології.[2] Найвідомішою його роботою є дослідження статистичного навчання та паралельно розподіленої обробки даних, застосовуючи конекціоністські моделі (моделі нейронних мереж), щоб пояснити когнітивні явища, такі як розпізнавання усного мовлення і письма. МакКлелланд зробив грандіозний внесок стосовно «революції конекціонізму» 1980-х років, що спричинила неабиякий зріст наукової зацікавленості у конекціонізмі.

Юнісь та освіта

[ред. | ред. код]

МакКлелланд народився 1 грудня 1948 у сім'ї Волтер Мура і Френсіс (Шаффер) МакКлелландів. Він отримав ступінь бакалавра в області психології в Колумбійському університеті в 1970 році, і докторський ступінь з когнітивної психології в Пенсильванському університеті в 1975 році. 6 травня 1978 одружився з Хейді Марша Фельдман, має двох дочок.[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1986 році МакКлелланд з Девідом Румельхартом опублікували «Паралельно розподілена обробка: Дослідження з мікроструктури пізнання», яку деякі досі розглядають як біблію для когнітивних вчених. Зараз його робота здебільшого фокусується на навчанні, процесах пам'яті, і психолінгвістиці, як і раніше в рамках коннекціоністських моделей. Він є колишнійм головою комітету премії Румельхарта, у співпраці з Румельхартом, що тривала багато років, і сам отримав нагороду в 2010 році на щорічній конференції спілки когнітивістів.

МакКлелланд і Девід Румельхарт відомі своєю дискусією зі Стівеном Пінкером і Аланом Принцом про необхідність мовно-сецифічного модуля навчання.

Восени 2006 року МакКлелланд переїхав до Стенфордського університету з Університету Карнегі-Меллона, де він був професором психології та когнітивної нейронауки. Він також має неповне призначення консультуючого професора неврології та афазії дослідницького підрозділу (Нару) в Школі психологічних наук Манчестерського університету.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Премія «Розум і мозок»[4]
  • Премія Гравемайєра Університету Луїсвілля в галузі психології, 2002[3]
  • Премія Вільяма У. Каммінга від Колумбійського університету, 1970[3]
  • Нагорода за Професійний розвиток науковця від Національного інституту психічного здоров'я, 1981-86, 1987-97[3]
  • Науковий співробітник Національного наукового фонду, 1970-73[3]
  • Премія Румельхарта 2010[5]
  • Премія Ш. де Карвальо-Хайнекена 2014[6]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://orcid.org/0000-0002-8217-405X
  2. ↑ James L. McClelland VITA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  3. ↑ а б в г д Profile details: James Lloyd McClelland. Архів оригіналу за 17 грудня 2019. Процитовано 7 серпня 2012.
  4. ↑ УМ & МОЗОК ПРИЗ — Центр когнітивної науці (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2017. Процитовано 7 листопада 2015.
  5. ↑ Одержувачі. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
  6. ↑ [1][недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеймс_МакКлелланд_(психолог)&oldid=43663601