Джон Беярд Каллікотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Беярд Каллікотт
Народився9 травня 1941(1941-05-09)[1] (83 роки)
Мемфіс, Теннессі, США
Країна США
Діяльністьфілософ, викладач університету
Галузьекологічна етика
Alma materСірак'юський університетd (1971)
Знання мованглійська[2]
ЗакладУніверситет Північного Техасуd і University of Wisconsin–Stevens Pointd

Джон Беярд Каллікотт (англ. John Baird Callicott) (1941(1941)) — один з найбільш відомих сучасних американських екофілософів. Професор філософії та природних ресурсів в університеті Вісконсину та університеті Північного Техасу, член редколегій журналів «Екологічні цінності» (англ. «Environmental values») і «Екологічна етика» (англ. «Environmental ethics»). Найбільш відомі роботи: «На захист земельної етики» (1989) і «Екологічні інтуїції» (1992). Б. Каллікотт першим в США (з 1971 року) почав читати університетський курс екологічної етики[3]. На Заході Б. Каллікотта добре знають завдяки його роботам з розвитку ідей О. Леопольда в галузі етики землі, природоохоронної естетики, а також з вивчення екологічної мудрості північноамериканських індіанців, про внутрішню цінність дикої природи[3].

На тверде переконання Б. Каллікотта, екологічна етика повинна мати суворе метафізичне обґрунтування, спиратися на теорію цінності, включаючи внутрішню цінність не тільки людей, а й природних істот і природи як цілого[4]. Разом з тим, на думку екофілософа: «Внутрішня та інструментальна цінності не є взаємовиключними: багато речей можуть цінуватися одночасно за їх корисність і заради самих себе»[5]. Більш того, на думку Каллікотта, навіть краса і священність природи іноді описуються як внутрішня, а не як інструментальна цінність[5].

На відміну від прихильників захисту прав домашніх тварин, Б.Каллікотт підкреслює особливе значення диких видів[6]:

Дикі тварини і тубільні рослини займають особливе місце в природі відповідно до етики землі, якого не мають домашні тварини (тому що вони є продуктами людського мистецтва і представляють розширену присутність людських істот у природному світі.

Б. Каллікотт приділяє багато уваги природоохоронній естетиці[7]:

Одна з головних причин, чому ми виділяємо певні природні території в національні, державні та місцеві парки це те, що вони вважаються красивими. Дійсно, на арені ресурсного управління та охорони природи, історично, природна естетика була більш важливою, ніж екологічна етика. Набагато більше наших рішень з охорони природи і її управління було мотивовано естетичними, а не етичними цінностями, красою, а не обов'язком. Коли ми вирішуємо, які місця нам врятувати, які відновити і які присвятити для інших цілей, то тоді більшу роль починає відігравати краса місцевості. Таким чином, повноцінна природна естетика надзвичайно важлива для повноцінної політики охорони природи ...

Б. Каллікотт — один з небагатьох сучасних екофілософів, хто уважно вивчав екологічні традиції американських індіанців, які вміють жити в гармонії з дикою природою. До тварин, рослин, предметів ландшафту індіанці ставляться як до людей, з повагою, намагаються вступати з ними у складні соціальні відносини. А соціальне спілкування, на його думку, є тією матрицею, з якої виникає моральність[8].

Каллікотт розділяє індіанську «мудрість у спілкуванні з природою» на кілька типів:

  1. Утилітарна охорона. Як приклад він наводить мисливські звичаї щодо раціонального розведення та відстрілу мисливських тварин.
  2. Релігійне поклоніння. Релігійні мотиви можуть відігравати велику роль у виникненні ідеї охорони природи. Хоча в цьому випадку природоохорона найчастіше була побічним ефектом.
  3. Екологічна обізнаність. Багато індіанських племен мали певні екологічні знання, які у вигляді прикмет і традицій стримували потенційне руйнування природного середовища.
  4. Екологічна етика. Індіанці відчувають щиру повагу до природи, визнають права на благополуччя інших форм життя. Саме такий підхід до природи Б. Каллікотт вважає дуже важливим, що вимагає свого поширення в інших людських культурах[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Борейко В. Е. Прорыв в экологическую этику. — К.: Киевский эколого-культурный центр, 1999. — 128 с.
  • Калликотт Б. Азиатская традиция и перспективы экологической этики: пропедевтика // Глобал. проблемы и общечеловеческие ценности. — М.: Прогресс, 1990. — С. 308–327.
  • Callicott B. Elements of an environmental ethics: moral considerability and the biotic community // Environmental ethics. — 1979. — V. 1. — P. 71-81.
  • Callicott B. Hume is/ought dichotomy and the relation of ecology to Leopold's land ethic // Environmental ethics. — 1982. — V. 4. — P. 163–174.
  • Callicott B. Traditional american indian and western european attitudes toward nature: an overview // Environmental ethics. — 1982. — V. 4. — P. 293–318.
  • Callicott B. Leopold's land aesthetic // J. soil and water conservational. — 1983. — V. 38. — P. 329–332.
  • Callicott B. Intrinsic value, quantum theory, and environmental ethics // Environmental ethics. — 1985. — V. 7. — P. 257–275.
  • Callicott B. The metaphysical implications of ecology // Environmental ethics. — 1986. — V. 8. — P. 301–316.
  • Callicott B. The philosophical value of wildlife // Economic and social values of wildlife / Ed. D. Decker, G. Groff. — Boulder, CO: Westview Press, 1987. — P. 214–221.
  • Callicott B. / Ed. Companion to a Sand Country Almanac. — Madison: Univ. Wisconsin Press, 1987.
  • Callicott B. In defence of the land ethics: essays in environmental philosophy. — Albany: Suny Press, 1989.
  • Callicott B., Roger Ames / Ed. Nature in Asian traditions of thought: essays in environmental philosophy. — Albany: Suny Press, 1989.
  • Callicott B. The case against moral pluralism // Environmental ethics. — 1990. — V. 12. — P. 99-124.
  • Callicott B. Standards of conservation: then and now // Conserv. Biol. — 1990. — № 4. — P. 229–232.
  • Callicott B. Rolston on intrinsic value: a deconstruction // Environmental ethics. — 1992. — V. 14. — P. 129–143.
  • Callicott B. The land aesthetic // Environmental ethics / Ed. L. Pojman. — Boston-London: Jones and Bartlett Publishers, 1994. — P. 148–157.
  • Callicott B. The conceptual foundational of the land ethic // Planet in peril. Essays in environmental ethics. — Orlando: Harcourt Brace Company, 1994. — P. 149–173.
  • Callicott B. Conservation values and ethics // Principles of conservation biology. / Ed. G. Meffe, C. Carroll. — Sunderland, Mass.: Sinauer Associates, 1994. — P. 24-49.
  • Callicott B. The world's great ecological insights. — Berkeley: Univ. California Press, 1994.
  • Callicott B. The value of ecosystem health // Environmental values. — 1995. — V. 4, № 4. — P. 345–363.
  • Callicott B. Deep grammar // Wild Earth, spring. — 1995. — P. 64-66.
  • Callicott B. Should wilderness areas become biodiversity reservs? // The Georgia wright forum. — 1996. — V. 13, № 2. — P. 33-38.
  • Callicott B. Begond the land ethic: more essays in environmental philosophy. — Albany: Suny Press,1999. — 427 p.
  • Callicott B., Hargrove Е. Leopold's means and ends in wild life management // Environmental ethics. — 1990. — V. 12. — P. 333–337.
  • Callicott B., Nelson M. / Eds. — The great new wilderness debate. — Athens and London: Univ. Georgia Press, 1998. — 697 p.
  • Callicott B., Nelson M. Introduction // The great new wilderness debate / Eds. Callicott B., Nelson M. — Athens and London: Univ. Georgia Press, 1998. — P. 1-23.
  • Nash R. The rights of nature. A history of environmental ethics. — Madison: Univ. Wisconsin Press, 1988. — 290 p.
  • Zimmerman M., Callicott B. / Eds. — Environmental phylosophy: from animal rights to radical ecology. — Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall, 1993.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.
  4. ↑ Ермолаева В. Е. Философия природной среды Бэрда Колликота (обзор) // Глобальные проблемы и перспективы цивилизации. Философия отношений с природной средой / Сост. В. Е. Ермолаева. — М.: ИНИОН РАН. — 1994. — С. 12-60.
  5. ↑ а б Калликотт Б. Природоохранные ценности и этика // Гуман. экол. журн. — 1999. — Т. 1, вып. 2. — С. 40-68.
  6. ↑ Callicott B. Animal Liberation: a triangular affair // People, penguins, and plastic trees / Eds. D. VanDeVeer, C. Pierra. — Belmond, California: Wodsword Publishing Company, 1984. — P. 184–203.
  7. ↑ Callicott B. Earth's insights: a survey of ecological ethics from the mediterranean basin to the Australin outbask. — Berkeley: Univ. California Press, 1994.
  8. ↑ а б Callicott B. American indian land wisdom? Sorting out the issues // Mankind on the move / Ed. P. Olson. — Lincoln: Univ. Nebrasca Press, 1988. — P. 1-28.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Джон_Беярд_Каллікотт