Джордж Стоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джордж Джонстон Стоні
англ. George Johnstone Stoney
Дж. Стоні на початку 1890-х
Дж. Стоні на початку 1890-х
Дж. Стоні на початку 1890-х
Народився15 лютого 1826(1826-02-15)
Оффалі, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії
Помер5 липня 1911(1911-07-05) (85 років)
Ноттінг Гілл, Лондон, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії
Місце проживанняІрландія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Національністьірландець
Діяльністьфізик, астроном
Alma materТриніті-коледж (Дублін) (1848)
Галузьфізика
ЗакладІрландський національний університет
Вчене званняпочесний доктор наук (D.Sc.) Дублінського університету (1902)[1]
Науковий ступіньмагістр (1852)
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Американське філософське товариство
Відомий завдяки:уведенню поняття «електрон»
БатькоДжордж Стоні (1792–?)
МатиЕнн Блуд (1801—1883).
Брати, сестриBindon Blood Stoneyd
У шлюбі зМаргарет Софія Стоні
ДітиGeorge Stoneyd
Edith Anne Stoneyd[2]
Florence Stoneyd[2]
Robert Bindon Stoneyd[2]
Gertrude Rose Stoneyd[2]
Нагороди

Джо́рдж Джо́нстон Сто́ні (англ. George Johnstone Stoney; нар. 15 лютого 1826 — пом. 5 липня 1911) — британський, з ірландськими коренями фізик та математик, відомий тим, що увів у науку поняття, яке згодом отримало назву «електрон»[3][4], визначивши його як «фундаментальну одиницю кількості електрики»[5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в англо-ірландській сім'ї. Освіту здобув у дублінському Триніті-коледжі, який закінчив зі ступенем бакалавра у 1848 році. З 1848 до 1852 року працював помічником Вільяма Парсонса у Парсонстаунській обсерваторії в замку Бірн, де знаходився найбільший телескоп того часу; паралельно Стоні продовжував вивчати фізику в Триніті-коледжі і у 1852 році захистив дисертацію на здобуття ступеня магістра. З 1852 по 1857 рік працював на посаді професора фізики у Королівському коледжі Голвей, у 1857 році перейшов на адміністративну роботу в Дублін — служив секретарем Королівського Ірландського університету; у цей період, не займаючись офіційно наукою, продовжував власні наукові дослідження. У 1883 році дістав посаду начальника державної екзаменаційної служби цивільних службовців у Ірландії та займав її до своєї відставки у 1893 році, після чого переїхав у Лондон, де й помер у своєму будинку Ноттінг-Гіллі[5]. Тіло було кремоване, а його прах помістили у церкві Сент-Найї. Протягом декількох десятиліть (з червня 1861 року) був членом Ірландського королівського товариства, його почесним секретарем протягом 20 років, а згодом віце-президентом. Після переїзду до Лондона увійшов до ради Лондонського королівського товариства. З початку 1860-х років періодично залучався до роботи деяких комітетів Британської асоціації сприяння розвитку науки.

Стоні був одружений із своєю двоюрідною сестрою Маргарет Софією Стоні (англ. Margaret Sophia Stoney), з якою мав двох синів і трьох дочок.

Був відомий як противник ірландського самоуправління й прихильник світської освіти.

Наукові здобутки

[ред. | ред. код]

За своє життя Стоні опублікував 75 робіт у наукових журналах, в основному в Дубліні. Областями його наукових інтересів були спектроскопія, оптика, молекулярно-кінетична теорія газів, космічна фізика, структура атома. У 1874 році він першим сформулював теорію дискретності електрики, також першим оцінив число молекул в одному кубічному міліметрі газу за кімнатних температури й тиску; першим запропонував кількісну оцінку (із закону електролізу) мінімального електричного заряду (відповідала 10−20 кулона, тобто оцінка виявилась заниженою у 16 разів), а також першу природничу систему одиниць (довжини L, часу T й маси M), що ґрунтувалась лише на фізичних сталих (швидкості світла c, гравітаційній сталій G та мінімальному електричному заряді e), чому присвятив статтю[6], опубліковану у 1881 році. У 1891 році запропонував термін «електрон» для означення одиниці елементарного електричного заряду; його дослідження у цій області стали фактичною основою для безпосереднього відкриття частинки Томсоном у 1897 році.

На честь вченого названо кратер на Місяці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. University intelligence // «The Times» (London). Monday, 2 June 1902. (36783), P. 9.
  2. а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. Stoney Uses the Term Electron. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 19 квітня 2016.
  4. Jammer, Max (1956). Concepts of Force – A Study of the Foundations of Dynamics. New York: Dover Publications, Inc. ISBN 0-486-40689-X.
  5. а б Obituary in The Daily Express newspaper (6 липня 1911). George Johnstone Stoney 1826–1911. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 19 квітня 2016.
  6. Stoney, G. J. (1881). On the Physical Units of Nature. Philosophical Magazine. Т. 5, № 11. с. 381.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Храмов Ю. А. Стоней (Стони) Джордж Джонстон (Stoney George Johnstone) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 255. — 400 с. (рос.)