Джозеф Джон Томсон

|портрет=

Джозеф Джон Томсон
англ. Joseph John Thomson
Народився	18 грудня 1856(1856-12-18) Cheetham Hill, Манчестер, Ланкашир, Англія, Сполучене Королівство
Помер	30 серпня 1940(1940-08-30) (83 роки) Кембридж, Кембриджшир, Англія, Велика Британія
Поховання	Вестмінстерське абатство
Місце проживання	Кембридж
Громадянство	Велика Британія
Діяльність	фізик, математик, викладач університету
Alma mater	Кембриджський університет
Галузь	фізика
Заклад	Кембриджський університет
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	Доктор філософії
Науковий керівник	Джон Вільям Стретт
Відомі учні	Ернест Резерфорд, Балтазар ван дер Пол
Член	Лондонське королівське товариство, International Scientific Esperanto Association, Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італії, Баварська академія наук і Academy of Sciences of Turin
Відомий завдяки:	Відкриття електрона
Діти	Kevin Thomson
Нагороди	Нобелівська премія з фізики (1906) Медаль Коплі
Автограф
Джозеф Джон Томсон у Вікісховищі?

Сер Джо́зеф Джон То́мсон (англ. Joseph John Thomson; 18 грудня 1856, Читем Гілл, Манчестер — 30 серпня 1940, Кембридж) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1906) за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша — відкриття електрона, ізотопів і винаходу мас-спектрометра.

Томсон народився в 1856 у Чітем Гіллі (Cheetham Hill) поблизу Манчестера. Його батько був книготорговцем. Вивчав фізику в лабораторії Бальфура Стюарта в Овенс-Коледжі в Манчестері, потім в 1876 році виграв стипендію на навчання в Кембриджському університеті, де провчився до 1880. З 1882 р. був лектором з математики у Триніті-коледжі (Trinity Colledge) у Кембриджі. З 1884 р. замістив Релея, ставши професором фізики у Кавендішської лабораторії в Кембриджі. У 1882 р. удостоєний премії Адамса за твір про рух вихорів («Treatise on the motion of vortex rings»). У 1890 одружився на Розі Пейджет, у них було двоє дітей.

У 1897 відкрив електрон, за що в 1906 році був удостоєний Нобелівської премії з фізики з формулюванням «за дослідження проходження електрики через гази». Син Томсона Джордж Паджет Томсон також з часом став Нобелівським лауреатом з фізики — в 1937 році за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах.

У 1911 р. він розробив так званий метод парабол для вимірювання відношення заряду частинки до її маси, який зіграв велику роль в дослідженні ізотопів.

За наукові заслуги Томсон був нагороджений медалями Б. Франкліна (1923 р.), М. Фарадея (1938 р.), Коплі (1914 р.) і ін.

Одним з учнів Томсона був Ернест Резерфорд, який пізніше зайняв його посаду. Резерфорд казав про Томсона, що той був власником найпроменистішої посмішки, коли розтоптував будь-кого у суперечці.

Помер Томсон в Кембриджі 30 серпня 1940 року.

Публікації

Томсон в своїх теоретичних і експериментальних роботах є одним з найбільш талановитих і блискучих послідовників Максвела. Більшість робіт його, надрукованих в «Philosophical Magazine», присвячена електричним явищам, особливо проходженню електрики через гази, дослідженню променів Рентгена і Беккереля. З творів Томсона відомі: «The Application of dynamics to Physics and chemistry» (німец. пер.), в якому автор застосовує загальний метод Лагранжевих рівнянь до розв'язання багатьох питань фізики і фізичної хімії; «Recent Researches on Electricity and magnetism», що є як би продовженням знаменитого курсу Максвела і що трактує в блискучому математичному викладі головним чином питання про проходження електричних розрядів через гази; «Elementary Treatise on the mathematical Theory of electricity and magnetism» (німецький перек.; російський перек. під ред. проф. Садовського).

Див. також

• Модель атома Томсона

Посилання

• Annotated bibliography for Joseph J. Thomson from the Alsos Digital Library