Джозеф Джон Томсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джозеф Джон Томсон
англ. Joseph John Thomson
JJ Thomson.jpg
Ім'я при народженні англ. Joseph John Thompson
Народився 18 грудня 1856(1856-12-18)
Cheetham Hill[d], Манчестер[d], Велика Британія
Помер 30 серпня 1940(1940-08-30) (83 роки)
Кембридж, Англія, Велика Британія[1]
Поховання
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Місце проживання Кембридж
Діяльність фізик, математик, викладач університету
Відомий завдяки фізика
Alma mater Кембриджський університет
Науковий ступінь Доктор філософії
Науковий керівник Джон Вільям Стретт[2]
Відомі учні Ернест Резерфорд,
Балтазар ван дер Пол
Володіє мовами англійська[3]
Заклад Кембриджський університет
Членство Лондонське королівське товариство, International Scientific Esperanto Association[d], Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італії[d], Баварська академія наук, Академія наук Турина[d] і Нідерландська королівська академія наук
Magnum opus Модель атома Томсона
Посада Президент Лондонського королівського товариства[d]
Відомий завдяки: Відкриття електрона
Конфесія Англіканство
Діти Джордж Паджет Томсон
Автограф Jjthomson sig.svg
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1906)
Медаль Коплі
Звання Професор

Сер Джо́зеф Джон То́мсон (англ. Joseph John Thomson; 18 грудня 1856, Читем Гілл, Манчестер — 30 серпня 1940, Кембридж) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1906) за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша — відкриття електрона, ізотопів і винаходу мас-спектрометра.

Томсон народився в 1856 у Чітем Гіллі (Cheetham Hill) поблизу Манчестера. Його батько був книготорговцем. Вивчав фізику в лабораторії Бальфура Стюарта в Овенс-Коледжі в Манчестері, потім в 1876 році виграв стипендію на навчання в Кембриджському університеті, де провчився до 1880. З 1882 р. був лектором з математики у Триніті-коледжі (Trinity Colledge) у Кембриджі. З 1884 р. замістив Релея, ставши професором фізики у Кавендішської лабораторії в Кембриджі. У 1882 р. удостоєний премії Адамса за твір про рух вихорів («Treatise on the motion of vortex rings»). У 1890 одружився на Розі Пейджет, у них було двоє дітей.

У 1897 відкрив електрон, за що в 1906 році був удостоєний Нобелівської премії з фізики з формулюванням «за дослідження проходження електрики через гази». Син Томсона Джордж Паджет Томсон також з часом став Нобелівським лауреатом з фізики — в 1937 році за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах.

У 1911 р. він розробив так званий метод парабол для вимірювання відношення заряду частинки до її маси, який зіграв велику роль в дослідженні ізотопів.

За наукові заслуги Томсон був нагороджений медалями Б. Франкліна (1923 р.), М. Фарадея (1938 р.), Коплі (1914 р.) і ін.

Одним з учнів Томсона був Ернест Резерфорд, який пізніше зайняв його посаду. Резерфорд казав про Томсона, що той був власником найпроменистішої посмішки, коли розтоптував будь-кого у суперечці.

Помер Томсон в Кембриджі 30 серпня 1940 року.

Публікації[ред. | ред. код]

Томсон в своїх теоретичних і експериментальних роботах є одним з найбільш талановитих і блискучих послідовників Максвела. Більшість робіт його, надрукованих в «Philosophical Magazine», присвячена електричним явищам, особливо проходженню електрики через гази, дослідженню променів Рентгена і Беккереля. З творів Томсона відомі: «The Application of dynamics to Physics and chemistry» (німец. пер.), в якому автор застосовує загальний метод Лагранжевих рівнянь до розв'язання багатьох питань фізики і фізичної хімії; «Recent Researches on Electricity and magnetism», що є як би продовженням знаменитого курсу Максвела і що трактує в блискучому математичному викладі головним чином питання про проходження електричних розрядів через гази; «Elementary Treatise on the mathematical Theory of electricity and magnetism» (німецький перек.; російський перек. під ред. проф. Садовського).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]