Джозеф Джон Томсон
| Джозеф Джон Томсон | |
 |
|
| Народився | 18 грудня 1856 Манчестер |
|---|---|
| Помер | 30 серпня 1940 (83 роки) Кембридж |
| Місце проживання | Кембридж |
| Громадянство |  Велика Британія |
| Галузь наукових інтересів | фізика |
| Заклад | Кембриджський університет |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | Доктор філософії |
| Відомі учні | Ернест Резерфорд |
| Відомий завдяки: | Відкриття електрона |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики (1906)Медаль Коплі |
Сер Джо́зеф Джон То́мсон (англ. Joseph John Thomson; 18 грудня 1856, Чітем Гілл, Манчестер — †30 серпня 1940, Кембридж) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії (1906) за заслуги в області теоретичних й експериментальних досліджень провідності електрики в газах, серед яких найважливіша — відкриття електрона, ізотопів і винаходу мас-спектрометра.
Томсон народився в 1856 у Чітем Гіллі (Cheetham Hill) поблизу Манчестера. Його батько був книготорговцем. Вивчав фізику в лабораторії Бальфура Стюарта в Овенс-Коледжі в Манчестері, потім в 1876 році виграв стипендію на навчання в Кембриджському університеті, де провчився до 1880. З 1882 р. був лектором з математики у Трініті Коледжі (Trinity Colledge) у Кембриджі. З 1884 р. замістив Релея, ставши професором фізики у Кавендішської лабораторії в Кембриджі. У 1882 р. удостоєний премії Адамса за твір про рух вихорів («Treatise on the motion of vortex rings»). У 1890 одружився на Розі Пейджет, у них було двоє дітей.
У 1897 відкрив електрон, за що в 1906 році був удостоєний Нобелівської премії з фізики з формулюванням «за дослідження проходження електрики через гази». Син Томсона Джордж Паджет Томсон також з часом став Нобелівським лауреатом з фізики — в 1937 році за експериментальне відкриття дифракції електронів на кристалах.
У 1911 р. він розробив так званий метод парабол для вимірювання відношення заряду частинки до її маси, який зіграв велику роль в дослідженні ізотопів.
За наукові заслуги Томсон був нагороджений медалями Б. Франкліна (1923 р.), М. Фарадея (1938 р.), Коплі (1914 р.) і ін.
Одним з учнів Томсона був Ернест Резерфорд, який пізніше зайняв його посаду. Резерфорд казав про Томсона, що той був власником найвипромінюючої посмішки, коли розтоптував будь-кого у суперечці.
Помер Томсон в Кембриджі 30 серпня 1940 року.
Публікації[ред. • ред. код]
Томсон в своїх теоретичних і експериментальних роботах є одним з найбільш талановитих і блискучих послідовників Максвела. Більшість робіт його, надрукованих в «Philosophical Magazine», присвячена електричним явищам, особливо проходженню електрики через гази, дослідженню променів Рентгена і Беккереля. З творів Томсона відомі: «The Application of dynamics to Physics and chemistry» (німец. пер.), в якому автор застосовує загальний метод Лагранжевих рівнянь до розв'язання багатьох питань фізики і фізичної хімії; «Recent Researches on Electricity and magnetism», що є як би продовженням знаменитого курсу Максвела і що трактує в блискучому математичному викладі головним чином питання про проходження електричних розрядів через гази; «Elementary Treatise on the mathematical Theory of electricity and magnetism» (німецький перек.; російський перек. під ред. проф. Садовського).
Посилання[ред. • ред. код]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Joseph John Thomson |
