Довнар-Запольський Всеволод Митрофанович
| Довнар-Запольський Всеволод Митрофанович | |
|---|---|
| Народився |
8 (20) березня 1898 Київ, Російська імперія |
| Помер |
21 квітня 1919 (21 рік) Гомель, Могильовська губернія, РСФРР ·тиф |
| Країна |
 Російська імперія Російська республіка УНР Українська Держава.svg){kind=small} Українська СРР |
| Діяльність | революціонер, військовослужбовець |
| Alma mater | Університет Св. Володимира (1917) |
| Рід | House of Downar-Zapolskid |
| Батько | Довнар-Запольський Митрофан Вікторович |
Довна́р-Запо́льський Все́волод Митрофа́нович (нар. 8 (20) березня 1898, Київ — 21 квітня 1919[1][2], Гомель) — більшовицький активіст та бойовий ватажок часів встановлення радянської влади в Києві.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Києві в сім'ї професора університету Митрофана Довнар-Запольського. Навчався в Київському університеті. Був одним з керівників боротьби за встановлення радянської влади в Києві, організатор і керівник загонів Червоної гвардії на Шулявці у 1917–1918 роках.
Помер у Гомелі від висипного тифу 1919 року. Його брат загинув у лавах Червоної армії.
Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]
З другої половини 1930-х років на його честь у Києві було названо вулицю Довнар-Запольського[3]. 1965 року на фасаді будинку № 11 по цій вулиці було встановлено анотаційну дошку (архітектор А. Н. Борисова).
(встановлена за часів СРСР)[4]
У червні 2015 року дошку знищено невідомими[5], а назву вулиці у грудні того ж року уточнено як вулиця Митрофана Довнар-Запольського[6], на честь батька Всеволода Довнар-Запольського.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Члены кружка КУК извещают кук'ов, партийных товарищей (коммунистов) и знакомых о смерти товарища Славы Довнар-Запольского, последовавшей 21 апреля с. г. // Борьба: газета. — Киев, 1919. — № 57. — 24 апреля. — С. 1. (рос.)
- ↑ За іншими даними — 21 вересня 1919 року (помилково).
- ↑ Стефанович В. Заводський стадіон: [ На розі Керосинної вулиці та вулиці Довнар-Запольського розпочинаються роботи по збудуванню великого стадіону заводу ім. Петровського ] // Пролетарська правда. — 1938. — № 84 (4890). — 12 квітня. — С. 4.
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 30 грудня 1962 року № 2216 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 169. Арк. 28–34. [Архівовано з першоджерела 18 липня 2013.]
- ↑ Знищені дошки більшовикам Подвойському, Котовському, Довнар-Запольському // Facebook-допис Павла Подобєда. — 2015. — 19 червня.
- ↑ Рішення Київської міської ради від 17 грудня 2015 року № 30/30 «Про повернення історичних назв, уточнення назв, перейменування вулиць, проспекту, площ та провулків у місті Києві» // Хрещатик. — 2015. — № 174/1 (4770/1). — 30 грудня. — С. 93. [Архівовано з першоджерела 17 червня 2016.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 68. — ISBN 5-88500-070-0.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 167. (рос.)
- Миронец Н. И., Пономаренко Л. А. Их именами названы улицы Киева. — К., 1977. — С. 12. (рос.)
- Миронець Н. І. Їх іменами названі вулиці Радянського району м. Києва. — К.: Товариство «Знання», 1967. — С. 14–15.
- Ті, що одійшли [Архівовано 15 липня 2016 у Wayback Machine.] // Пролетарська правда. — 1927. — № 255 (1868). — 6 листопада. — С. 10.
- Тов. Довнар-Запольский [некролог] // Известия Киевского губернского революционного комитета. — 1920. — № 20. — 15 января. — С. 1. (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |