Електорович Володимир Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Електорович
Народився6 листопада 1884(1884-11-06)
Жидачів
Померне раніше 26 вересня 1940
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польська Республіка
Національністьукраїнець
Місце проживанняЧортків
Діяльністьправник
Alma materЛьвівський університет
Науковий ступіньдоктор права
РідЕлекторовичі
БатькоЮліан

Володимир Юліанович Електорович (6 листопада 1884, м. Жидачів — після 1940) — український правник, правознавець, громадсько-політичний діяч, колекціонер. Доктор права (1914). Член Союзу українських адвокатів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Володимир Електорович народжений 6 листопада 1884 року в м. Жидачеві (нині — Львівської області, Україна) в родині Юліана Електоровича.

У 1903 році закінчив Бучацьку цісарсько-королівську гімназію, у 1908 — Львівський університет.

Від 1910 року працював помічником адвоката в канцелярії доктора Антіна Горбачевського в м. Чорткові.

У 1933 році — захисник юного Якова Гніздовського в суді[1].

Був колекціонером[2]

Після більшовицької анексії Західної України у вересні 1939 року входив до тимчасової управи Чорткова. Заарештований 11 жовтня 1939, 26 вересня 1940 за звинуваченням в антирадянській діяльності засуджений до п'яти років таборів. Покарання відбував у Архангельській області (нині — РФ). Загинув в ув'язненні.

Реабілітований у 1989 році.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]