Елі Урбанова
Елі Урбанова Eli Urbanová | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 8 лютого 1922 |
Місце народження | Часлав |
Дата смерті | 20 січня 2012 (89 років) |
Місце смерті | Прага |
Роки активності | 1960—2012 |
Громадянство | Чехословаччина |
Національність | чешка |
Професія | викладач |
Інструменти | фортепіано, скрипка, віолончель |
Мова | есперанто |
Жанр | Елішка Дубравська |
Членство | Академія есперанто (1995)[1] |
Нагороди | |
У шлюбі з | Štěpán Urband[2] |
Елі Урбанова (есп. Eli Urbanová, насправді Елішка Врзакова, есп. Eliška Vrzáková; 8 лютого 1922, Часлав — 20 січня 2012, Прага) — чеська музикантка, есперантистка, поетеса, яка писала мовою есперанто.
Елі Урбанова народилася в Чаславі як Елішка Врзакова. У Чаславі навчалася в початковій школі, гімназії та інституті підготовки вчителів. Тут вона також написала свою першу новелу.[3]
Закінчивши навчання, вона почала працювати в приватній музичній школі Штепана Урбана (Štěpán Urban), за якого у 1942 році вийшла заміж і з яким прожила до 1955 року. В школі навчала грати на фортепіано, скрипці та віолончелі.[4]
У 1940 році з'явилася перша книга Елішки Врзакової, томик поезій «Дзеркало», написаний чеською мовою і виданий під псевдонімом Елі Урбанова. Її ранні роботи схвалила чеська письменниця Марія Маєрова.
У 1948 році під впливом актора Карла Гегера, який виступав у театральних п'єсах на есперанто, вона почала вивчати цю мову. Через два роки вона написала свій перший вірш на есперанто, а в 1960 році вийшла книжка її поезій «Тільки три кольори!» (Nur Tri Kolorojn!). Її вірші, написані на есперанто, почали друкувати регіональні та зарубіжні часописи про культуру, кілька з них були нагороджені літературними преміями на Всесвітньому конгресі есперантистів. У 1956 році вона стала однією із засновниць Міжнародної асоціації письменників есперанто (Internacia Verkista Asocio). Елі Урбанова стала академіком у 1986 році.[5]
У 1975—1977 роках вона сама була членом журі поетичних конкурсів на конгресах. 1990 року стала членом Чеської спілки письменників. У 1995 році був опублікований її перший і єдиний роман «Гетайра танцює» (Hetajro dancas).
Елі Урбанова померла 20 січня 2012 року в Празі.[4]
- 1940: Дзеркало / Zrcadlo (чеською мовою)
- 1960: Тільки три кольори! / Nur Tri Kolorojn!
- 1981: З нижченаведених джерел / El Subaj Fontoj
- 1986: Вірш і сльоза / Verso kaj Larmo
- 1995: Хетаїра танцює / Hetajro Dancas (автобіографічна повість)
- 1995: Вино, чоловіки та пісня / Vino, Viroj kaj Kanto
- 1996: Важке вино / Peza Vino (на есперанто та чеській мові, переклад Йозеф Румлер)
- 2001: З мого будуару / El Mia Buduaro
- 2003: Швидко минав час / Rapide Pasis la Tempʼ
- 2007: Віддавайте перевагу не занадто дивитися ретро / Prefere Ne Tro Rigardi Retro
- ↑ Originala Literaturo Esperanta — 2000.
- ↑ Gorecka H., Korĵenkov A. Nia diligenta kolegaro: Biografioj de 200 eminentaj esperantistoj — Litova Esperanto-Asocio, Sezonoj, 2018. — 500 екз.
- ↑ Елі Урбанова [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] muzeumcaslav.cz (чес.)
- ↑ а б Елі Урбанова пішла з життя [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] sezonoj.ru 23.01.2012 (еспер.)
- ↑ Елі Урбанова [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] literaturo.esperanto.net (еспер.)
- Geoffrey Sutton: Concise Encyclopedia of the Original Literature of Esperanto, 1887—2007. Nowy Jork: Mondial, 2008. ISBN 978-1-59569-090-6. (англ.)