Емма Юнг
| Емма Юнг | |
|---|---|
2.jpg) | |
| Народилася |
30 березня 1882[1] Шаффгаузен, Швейцарія |
| Померла |
27 листопада 1955[1] (73 роки) Цюрих, Швейцарія ·злоякісна пухлина |
| Країна |
 Швейцарія |
| Діяльність | психологиня, письменниця, психоаналітикиня |
| Галузь | психоаналіз[2] |
| Знання мов | німецька[1] |
| У шлюбі з | Карл Густав Юнг |
Емма Юнг (до шлюбу Емма Марі Раушенбах, нар. 30 березня 1882, Шаффгаузен — пом. 27 листопада 1955, Цюрих) — німецька письменниця, психоаналітик, засновниця аналітичної психології. «Інтелектуальний редактор» робіт Карла Юнга до кінця свого життя, що фінансувала його діяльність і посприяла його становленню як визначного психіатра.
Біографія[ред. | ред. код]
Походила зі старої швейцарсько-німецької родини багатих промисловців.
В 16 (за деякими джерелами — у 15) зустріла 21-річного Карла Юнга. Через 7 років, 14 лютого 1903, одружилася з ним. Народила п'ятьох дітей: Агата, Грет, Франц, Маріанна і Елен.
Статки Емми Юнг дали Карлу Юнгу фінансову свободу, тож він без огляду на необхідність щоденного заробітку міг присвятити себе дослідженням у психології. Численні незвичні сни Карла Юнга з перших років подружнього життя Фрейд протлумачив як емблематичні для невдалого шлюбу за розрахунком (das Scheitern einer Geldheirat). З 1914 року Юнг зблизився з пацієнткою Тоні Вольф, яку в мемуарах називав «другою дружиною». Вона переконувала Юнга розірвати шлюб, але він не погоджувався.
Померла 27 листопада 1955 у Цюриху від злоякісної пухлини.
За біографом Юнга Блером, на похоронні Емми Юнг її чоловік вигукнув: «Вона була королевою, вона була королевою!» (Sie war eine Königin! Sie war eine Königin!)
Діяльність[ред. | ред. код]
Емма Юнг виявила щире зацікавлення до досліджень чоловіка, проте до психології вона прийшла власним шляхом і, зокрема, вела окреме листування з Зигмундом Фрейдом.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Твори[ред. | ред. код]
- Die Graalslegende in psychologischer Sicht. Rascher, Zürich/Stuttgart 1960 (фрагмент, посмертна публікація Марії-Луїзи Франц).
- Animus und Anima. Rascher, Zürich/Stuttgart 1967.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Imelda Gaudissart, Emma Jung, analyste et écrivain, Lausanne, L'Âge d'homme, 2010 (ISBN 978-2-8251-4077-2)
- Юнг К. Воспоминания, сновидения, размышления (пер. И. Булкиной). — К.: AirLand, 1994. — 416 с. — ISBN 5-88230-019-3.
Примітки[ред. | ред. код]
|
|
|
Це незавершена стаття про особу Швейцарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |