Ернст Рітшель

Ернст Рітшель
нім. Ernst Rietschel
Ім'я при народженні	нім. Ernst Friedrich August Rietschel
Народився	15 грудня 1804(1804-12-15)[…] Пульсніц, Баутцен, Саксонія
Помер	21 лютого 1861(1861-02-21)[…] (56 років) Дрезден, Німецький союз
Поховання	Trinitatis Cemeteryd
Країна	Королівство Саксонія
Діяльність	скульптор, викладач університету, унаочнювач
Alma mater	Дрезденська академія мистецтвd
Відомі учні	Adolf von Donndorfd і Robert Johann Salemannd
Знання мов	німецька
Заклад	Дрезденська академія мистецтвd
Magnum opus	Goethe–Schiller Monumentd, Goethe–Schiller Monumentd і Martin Luther Monumentd
Діти	Wolfgang Rietscheld
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Пам'яток Гёте #і Шиллеру перед Міським театром у Веймаре

Ернст Фрідріх Август Рітшель (нім. Ernst Friedrich August Rietschel; 15 грудня 1804, Пульсниц — 21 лютого 1861, Дрезден) — німецький скульптор, один з найбільших представників класицизму. Створені ним пам'ятники Гете і Шиллера перед будівлею Міського театру у Веймарі, як і пам'ятник Лессінгу в Брауншвейгу, є всесвітньо відомими творами мистецтва, що уособлюють творчий геній Німеччини.

Життя і творчість

Не закінчивши торговельну освіту, Е. Рітшель в 1820 році вступає в Дрезденську академію мистецтв; навчався у Франца Петриха. У 1826 році він переїжджає в Берлін, де продовжує навчання в майстерні Християна Даніеля Рауха. У 1828 році Рітшель бере участь у Нюрнберзі, від імені своєї майстерні в закладці пам'ятника, присвяченого пам'яті А. Дюрера. На зворотному шляху скульптор відвідує Гете у Веймарі. Повторно він відвідує великого поета, разом з Х. Раухом, в 1829 році.

У 1832 році Ернст Рітшель одружується на Альбертіні Траутшольд, і в тому ж році він стає професором скульптури у дрезденській Академії мистецтв, де серед його відомих учнів був Роберт Дорер. Працюючи спільно з архітектором, творцем дрезденської Земперопери Готфрідом Земпером, Ернст Рітшель прикрашає багато дрезденських будівель своїми скульптурами. У 1836 році його обирають членом берлінської та віденській Академіях мистецтв. У наступні роки скульптор виконує такі значні роботи, як пам'ятник Лессингу у Брауншвейзі (1854), що приносить йому славу одного з найбільших скульпторів-монументалістів свого часу.

Перша дружина Ернста Ритшеля померла в 1835 році, незабаром після народження другої доньки (також незабаром умерла). У 1836 році скульптор одружується вдруге, на Шарлотті Карус, яка народила йому сина. Однак і друга дружина майстра померла — в 1837 році. У травні 1841 року Рітшель одружується в третій раз — на Марії Ханде, яка прожила з ним 7 років, перш ніж вона також померла в 1848 році. Марія народила Ернсту двох синів і дочку (рано померлу). У квітні 1851 року Рітшель одружується в 4-й раз, на Фредерика Опперман, яка народила йому дочку.

Взимку 1851-1852 років скульптор здійснює подорож до Італії і Сицилії. У 1855 році він демонструє на художній виставці в Парижі свою скульптуру Лессінга. У тому ж році Рітшель нагороджується Почесною медаллю і стає офіцером ордена Почесного легіону. У 1856 році обирається почесним членом стокгольмської Академії мистецтв. У 1857 році Рітшель відвідує в Берліні свого вчителя Х. Д. Рауха. У тому ж році, 4 вересня, був відкритий знаменитий нині пам'ятник Гете і Шіллера у Веймарі. У 1858-1859 роках він отримує замовлення на зведення пам'ятника Реформації у Вормсі.

Е. Рітшель був також почесним членом Академій мистецтв Парижа, Риму, Антверпена, Копенгагена і Брюсселя. Значна частина його скульптурних робіт — після смерті майстра, з 1889 року — зберігається в дрезденському Зборах скульптури у палаці Альбертінум.

Галерея

• 
  Йоганнес Шилінг Пам'ятник скульптора Ернста Ритшелю в Дрездені
• 
  Пам'ятник композитору Карлу Марії Веберу (1855-1860), Дрезден
• 
  Пам'ятник Готфрід Еммануїлу Лессингу, Брауншвейг
• 
  Меморіал Мартіна Лютера (Вормс)
• 
  Пам'ятник Мартіну Лютеру у Фрауенкірхе, Дрезден

Література

• Сомов А. И. Ритшель, Эрнст // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Ernst Rietschel, Christian Rietschel (Hrsg.): Erinnerungen aus meinem Leben. 2. Auflage. Evang. Verl.-Anst., Berlin 1963.
• Gertraud Bartonietz: Ernst Rietschel. Stadt Pulsnitz, Pulsnitz 1987.
• Martin O. Johannes: Ernst Rietschel, der Bildhauer. Heimatwerk Sachsen, Dresden 1938.
• Monika Schulte-Arndt: Ernst Rietschel als Zeichner. Verlag Philipp von Zabern, München 1995.