Ескортні авіаносці типу «Ямасіро Мару»
Проєкт | |
---|---|
Назва: |
|
Оператори: | |
Основні характеристики | |
Тип: | Ескортний авіаносець, тип «Сімане Мару» |
Водотоннажність: | 15 865 тонн |
Довжина: | 157,5 м |
Ширина: | 20,4 м |
Осадка: | 9 м |
Двигуни: | 1 парова турбіна, 2 котли |
Швидкість: | 15 вузлів |
Дальність плавання: | 9000 миль на швидкості 11 вузлів |
Озброєння: | 16 25-мм зенітних гармат1 |
Авіаційна група: | 8 літаків Ki-76 |
Авіаносці типу «Ямасіро Мару» (яп. 山汐丸) — серія японських ескортних авіаносців часів Другої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
Авіаносці-танкери типу «Ямасіро Мару» призначались для перевезення нафти в Японію, а також для протиповітряної та протичовнової оборони конвоїв. Були певним аналогом британських торгових авіаносців типу MAC. Будувались на замовлення армійського командування.
Конструкція[ред. | ред. код]
Авіаносці типу «Ямасіро Мару» будувались на основі корпусів серійних танкерів 2TL. Вантажні танки збереглись, але їх переобладнали для зберігання авіаційного бензину.
Політна палуба мала розміри 125×23 м. Під нею розташовувався невеликий ангар на 8 машин. Літаки піднімав наверх один підйомник (За іншими даними, підйомника не було, літаки розміщувались просто на палубі). Катапульти та аерофінішерів не було.
Своєрідною особливістю архітектури була димова труба, виведена в корму (як у авіаносця «Каґа»). На півбаку був встановлений протичовновий бомбомет (боєзапас 120 глибинних бомб).
Представники[ред. | ред. код]
Назва | Місце побудови | Закладений | Спущений на воду | Введений в експлуатацію | Доля |
---|---|---|---|---|---|
Ямасіро Мару |
Нагасакі | 19 липня 1944 року | 14 листопада 1944 року | 27 січня 1945 року | Загинув 17 лютого 1945 року |
Тігуса Мару |
Йокосука | 11 вересня 1944 року | 29 грудня 1944 року | Недобудований |
Історія використання[ред. | ред. код]
- «Ямасіро Мару» був потоплений в Йокогамі американською палубною авіацією через 20 днів після того, як вступив у стрій.
- «Тігуса Мару» добудований тільки в 1949 році як звичайний танкер. Прослужив до 1963 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев / М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002. — 202 с. ISBN 5-17-012485-6 (рос.)
|