Жовна вогниста
| Жовна вогниста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Chrysophlegma miniaceum (Pennant, 1769) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Picus mineaceus Picus miniaceus Chrysophlegma miniaceus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Жовна́ вогниста[2] (Chrysophlegma miniaceum) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.
.jpg)
Довжина птаха становить 23-26 см, вага 79-102 г. Самиці є дещо менші за самців, хвіст у них відносно довший. У самців верхня частина тіла тьмяно-зеленувато-оливкова, спина поцяткована охристими або білуватими смугами, пера на спині мають червоні кінчики. Надхвістя жовте, хвіст чорнуватий, покривні пера крил темно-бордові, махові пера коричнюваті, поцятковані охристими плямами. Лоб рудувато-коричневий, на тімені і потилиці тьмяно-червоний "чуб", пера на ньому мають жовтуваті кінчики. Решта голови і шия темно-коричневі, пера на них мають червоні кінчики.
Підборіддя, шия, горло і верхня частина грудей рудувато-коричневі, решта нижньої частини тіла білувато-охриста, поцяткована темно-коричневими смужками. Нижня сторона крил коричнева, поцяткована охристими смугами. Очі червоні або темно-червонувато-карі. Дзьоб відносно короткий, долотоподібний, загострений, біля основи широкий, переважно чорнувато-сірий, біля основи світліший. Лапи зеленувато-сірі або тьмяно-зелені[3].
Виділяють чотири підвиди:[4]
- C. m. perlutum (Kloss, 1918) — південь М'янми і південний захід Таїланду (перешийок Кра);
- C. m. malaccense (Latham, 1790) — Малайський півострів, острови Суматра, Банка, Белітунг, Калімантан;
- C. m. niasense Büttikofer, 1896 — острів Ніас;
- C. m. miniaceum (Pennant, 1769) — острів Ява.
Вогнисті жовни мешкають в М'янмі, Таїланді, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у вологих тропічних лісах з густим чагарниковим підліском і великою кількістю ліан, епіфітів і повалених дерев, а також на узліссях, у вторинних лісах, на плантаціях, в прибережних чагарникових заростях і мангрових лісах, у парках і садах. Зустрічаються поодинці або парами, переважно на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться мурахами та їхніми яйцями. Птахи шукають їжу в усіх ярусах лісу — серед ліан і гілок, на стовбурах дерев, особливо мертвих, в хмизі і серед епіфітів. сезон розмноження триває з січня по серпень. Вогнисті жовни гніздяться в дуплах, які роблять в мертвій деревині. В кладці 2-3 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Chrysophlegma miniaceum: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 09 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gorman, Gerard (2014). Woodpeckers of the World: A Photographic Guide. Firefly Books. с. 423–424. ISBN 177085309X.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 жовтня 2022.
- Hans Winkler, David A. Christie and David Nurney: Woodpeckers. A Guide to the Woodpeckers, Piculets and Wrynecks of the World. Pica Press, Robertsbridge 1995, ISBN 0-395-72043-5, S. 70–71, 226—227.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |