Зангезурський хребет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зангезурський хребет
вірм. Զանգեզուրի լեռնաշղթա
азерб. Zəngəzur dağları
Країна Вірменія Вірменія, Азербайджан Азербайджан
Є частиною Кавказькі гори, Малий Кавказ
Довжина 130 км
Найвища точка
 - координати 39°09′ пн. ш. 46°00′ сх. д. / 39.150° пн. ш. 46.000° сх. д. / 39.150; 46.000
 - висота Капутджух, 3904 м
CMNS: Зангезурський хребет у Вікісховищі

Зангезурський хребет (азерб. Zəngəzur dağları[1], вірм. Զանգեզուրի լեռնաշղթա) — гірський хребет на Закавказькому нагір'ї (у внутрішній частині, що належить до Вірменського нагір'я[2]). Довжина близько 130 км. Простягається меридіонально від межиріччя річок Тертер і Арпа (північніше витоку Воротану) до долини Араксу, утворюючи в своїй південній частині кордон між Вірменією й Нахічеванською Автономною Республікою. На території Ірану продовженням хребта є Карадагська гірська система.

Найвища точка — гора Капутджух (3904 м), крім того, виділяються гори Сісакатар (3827 м), Наапет (3510 м), Ернджак (3362 м), Шаапонк (3204 м), Салавард (3167 м), Гохтансар (3144 м), Айрісар (3125 м).

Є вододілом басейнів річок, що течуть на захід (Масрік, Арпа, Нахічеванчай, Алінджачай і Гілянчай) і на схід (Тертер, Воротан, Вохчі і Мегрі). Хребет асиметричний: південні й західні схили більш круті й скелясті, в той час, як східні схили мають помірний ухил і східчасто спускаються до долини річки Воротан.

За особливостями рельєфу хребет можна розділити на північну та південну частини. Північна частина порівняно невисока (середня висота близько 2800 м), є легкопрохідними перевалами (Воротанський 2344 м, Сисіанський 2347 м). Південна половина хребта досить різко підноситься. Тут розташовані головні вершини, поширені кари, трогові долини, кам'яні нагромадження. Днища частини карів зайняті озерами (Газан, Капутан, Каджаранц, Капуйт). Від південної частини Зангезурського хребта відгалужуються його відроги — Баргушатський і Мегринський хребти. Між цими двома хребтами тягнеться Хуступ-Катарський дугоподібний хребет.

Хребет складений, переважно, гранітами і гранодіоритами. Є родовища мідних і молібденових руд.

У передгір'ях хребта розташоване місто Ордубад[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bu gün Qubadlı rayonunun işğalı günüdür [Архівовано 22 листопада 2010 у Wayback Machine.]. 31/08/2010. Офіційний сайт Міністерства екології та природних ресурсів Азербайджанської Республіки. (азерб.)

    Має багаті природні ресурси і красиву природу, розташований між Зангезурським хребтом і Нагорним Карабахом Кубатлінський район як адміністративна одиниця був утворений в 1933 р.

    Оригінальний текст (азерб.)
    Zəngin yeraltı sərvətlərə və əsrarəngiz təbii gözəlliyə malik olan, Zəngəzur dağları ilə Dağlıq Qarabağ silsiləsi arasında yerləşən Qubadlı rayonu inzibati vahid kimi 1933-cü ildə yaradılmışdır.
  2. БСЭ. http://bse.sci-lib.com/article043137.html [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] Зангезурский хребет
  3. Ордубад // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]