Зелено-ліва коаліція
Зелено-ліва коаліція Zeleno-lijeva koalicija | |
---|---|
Країна | Хорватія |
Голова партії | колективне керівництво |
Дата заснування | 2017 (як Лівий блок) |
Штаб-квартира | Загреб |
Ідеологія | соціальний прогресивізм, демократичний соціалізм, зелена політика |
Офіційний колір (кольори) | червоний, зелений |
Зелено-ліва коаліція (хорв. Zeleno-lijeva koalicija) — лівий, лівоцентристський та ліво-зелений політичний блок у Хорватії, нині представлений шістьма депутатами у парламенті.
Станом на червень 2021, складається з партій «Можемо! — політична платформа», «Нові ліві», Сталий розвиток Хорватії, а також деяких місцевих загребських партій та платформ, як-от «Загреб — НАШ!» і рух «За місто».
Коаліція утворилася 2017 року під назвою «Лівий блок» (хорв. Lijevi blok) для участі у місцевих виборах у Загребі, на яких отримала 4 з 51 місця в Загребській міській раді, позиціонуючи себе як найбільш запеклу опозицію міському голові Мілану Бандичу та його місцевій коаліції більшості з правими політичними силами.[1][2]
Члени цього політичного блоку продовжили співпрацю і на виборах до Європарламенту 2019[3][4] та на подальших парламентських виборах 2020 року, перед якими коаліція змінила свою назву на поточну. На виборах до хорватського парламенту коаліція від самого початку кампанії почала згідно з опитуваннями підніматися в рейтингу та щоденно потрапляла в поле зору ЗМІ. У червні 2020 року до політичної платформи «Можемо!» приєднався незалежний депутат Боян Главашевич, увійшовши до коаліційного виборчого списку кандидатів у парламентарі.[5]
Фронтмен одного з найпопулярніших рок-гуртів у країні «Hladno pivo», що грає панк-рок, Міле Кекін та його дружина Івана (клінічний психолог) теж були включені до партійного списку як соціалісти, стурбовані відсутністю соціальної політики у системній лівоцентристській СДП.[6] Кекін також склав пісню, яка використовувалася в рекламних акціях коаліції під назвою «Щасливі люди».[7] Визначний театральний режисер і актор Маріо Ковач очолив її виборчий список для діаспори. Участь коаліції у виборах також підтримала низка громадських діячів, у тому числі музиканти Дамір Урбан, Ліляна Ніколовська і Давор Толя, журналісти Ведрана Рудан, Томислав Якич і Віктор Іванчич, мультимедіа-художник Славен Толь та боснійський художник-концептуаліст і лівий активіст Дамір Никшич. На додачу до цього в останні тижні перед виборами деякі відомі діячі, як-от акторка та активістка Джейн Фонда,[8] або й звичайні громадяни записали відео на підтримку коаліції.[9] Її підтримали Демократичні соціалісти Америки, Партія європейських лівих, GUE/NGL та Європейські зелені, а також політичні організації сусідніх країн, такі як Ліві зі Словенії, Об'єднана дія задля реформ із Чорногорії, Соціал-демократичний союз і «Не топимо Белград» із Сербії. Коаліція стала п'ятою на виборах, набравши близько 7% голосів, і здобувши 7 депутатських місць у 151-місному хорватському парламенті.[10] Коаліціянти відсвяткували свій успіх у Музеї сучасного мистецтва в Загребі.[11] У грудні 2020 року Томислав Томашевич оголосив, що Робітничий фронт більше не член коаліції через конфлікт з іншими партіями.[12]
Партія-член | Головна ідеологія | Позиція | Хорватський парламент |
Європейський парламент |
Загребська міська рада | |
---|---|---|---|---|---|---|
Можемо! | соціальний прогресивізм зелений муніципалізм |
ліва | 5 / 151
|
0 / 12
|
23 / 51
| |
Нові ліві | соціал-демократія демократичний соціалізм |
від лівоцентристської до лівої | 1 / 151
|
0 / 12
|
1 / 51
| |
Загреб — НАШ! | зелений муніципалізм екосоціалізм |
ліва | 0 / 151
|
0 / 12
|
1 / 51
| |
За місто[13] | муніципалізм прогресивізм |
лівоцентристська | 0 / 151
|
0 / 12
|
1 / 51
| |
ОРаХ | зелена політика соціальний прогресивізм |
від лівоцентристської до лівої | 0 / 151
|
0 / 12
|
0 / 51
|
Назва партії | Скорочення | Головна ідеологія | Політична позиція | Керівник | Член | |
---|---|---|---|---|---|---|
Робітничий фронт | RF | демократичний соціалізм соціальний прогресивізм |
від лівої до крайньої лівої | колективне керівництво | 2017–2020[14] |
- ↑ Lokalni izbori, 2017 [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.], zgizbori.hr, arhiva izbora
- ↑ Croatian Intellectuals Unite to Oust Bandic From Zagreb. 6 березня 2017. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 13 червня 2021.
- ↑ National results Croatia, 2019 European Parliament election results [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.], europarl.europa.eu
- ↑ Henjak, Andrija (1 червня 2019). Croatia: Towards Further Fragmentation of the Party System. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- ↑ Glavašević na listi lijevo-zelene koalicije. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- ↑ Teleskop (9 червня 2020). Ivana Kekin je SDP opisala kao stranku s krivim imenom i prezimenom: Je li ona nagovorila supruga Milu da se "baci" u politiku?. Teleskop (хор.). Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
- ↑ Mile Kekin - Happy people (Croatian:Sretni ljudi) video for party campaign. Архів оригіналу за 7 листопада 2020.
- ↑ Vijesti.hr. Jane Fonda podržala Radu Borić i Možemo!: 'Naprijed Rada! Glasajte za listu broj 3!'. Vijesti.hr (хор.). Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 30 червня 2020.
- ↑ Podrška Archives - Možemo! - politička platforma. Možemo! -- politička platforma (хор.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ hina.hr. www.hina.hr. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Tomašević: Ušli smo u Sabor, a nakon 20 godina maknut ćemo Bandića s vlasti. www.vecernji.hr (хор.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Tomašević o raskidu s Radničkom frontom: Kapović nam je više puta postavljao ultimatum. www.vecernji.hr (хор.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 9 грудня 2020.
- ↑ 2017 Local elections results (PDF). 6 березня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 1 грудня 2020. Процитовано 13 червня 2021.
- ↑ Svađa Radničke fronte i Možemo: Iz Radničke Fronte objavili svoju stranu priče [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.], N1, 8 грудня 2020
- Сайт партії «Можемо!» [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.]