Золота вуличка
Золота вуличка Чехія | |
|---|---|
| чеськ. Zlatá ulička | |
.JPG) Золота вуличка | |
| Населений пункт | Прага |
| Місцевість | Градчани |
| Назва на честь | goldbeaterd |
| Інші топоніми | Zlatád |
| Загальні відомості | |
| Координати | 50°05′31″ пн. ш. 14°24′15″ сх. д. / 50.09203580002777301° пн. ш. 14.40417640002777944° сх. д.Координати: 50°05′31″ пн. ш. 14°24′15″ сх. д. / 50.09203580002777301° пн. ш. 14.40417640002777944° сх. д. |
| Поштові індекси | 119 00 |
| Зовнішні посилання | |
| Мапа | |
 | |
 Золота вуличка у Вікісховищі | |
Золота вуличка або Золота вулиця — вулиця, що розташована в Празькому Граді, в Празі, Чехії. Вона є найменшою вулицею чеської столиці. Ширина вулиці складає лише 1 метр. Особливістю Золотої вулички є маленькі різнокольорові двоповерхові будиночки розташовані обабіч вузької дороги. Побудована в стилі маньєризму в кінці XVI століття.
В 1597 році богемський імператор Рудольф II вирішив наділити житлом поруч із фортецею стрільців, що охороняли споруду. Місця для будівництва житла було дуже мало, а сімей стрільців, що потребували житла аж двадцять чотири. Як наслідок, побудовані будинки були дуже малими. Ці маленькі житлові приміщення були побудовані з каменю, деревини та землі. Умови проживання були жахливими: по воду мешканці були змушені ходити до фонтану, а туалет для всіх мешканців вулички був лише один. Водопровід був прокладений лише у 1877 році.
Близько 1657 року на вулиці налічувалося вже лише 14 будинків. Потреба у лучниках відпала, і населення Золотої вулички почало змінюватися. До ХХ століття на вуличці мешкали ремісники, а також празька біднота.
У будинку № 27 проживав цілитель, а у № 16 була корчма.
В 1916–1917 роках, в будинку номер 22 мешкав відомий чеський письменник Франц Кафка. Тут він працював над своєю збіркою «Сільський лікар». Зараз у цьому будинку відкрита книжкова крамниця. Франтішек Халас та Вітезслав Нєзвал — чеські поети, теж проживали на Золотій вуличці. Ярослав Сайферт — нобелівський лауреат з літератури мешкав у будиночку № 6. Празька пророчиця Мадам де Фаб (була вбита Гестапо за те, що передбачила кінець нацизму), проживала у будинку № 14, позначеному знаком, що зображує кішку, сову і кришталеву кулю.
З 1918 року перебудову вулички було заборонено.
Під час Другої Світової війни будинки використовувалися як житлова площа. В 50 роках ХХ століття на вулиці проживали останні мешканці. В1953 році будинки на Золотій вуличці викупила Канцелярія Президента.
Золота вуличка має таку назву тому, що на ній, за легендою, жили алхіміки. Вони не тільки намагалися віднайти еліксир вічного життя — філософський камінь, але й хотіли навчитися перетворювати будь-який метал в золото.
Насправді, ніякі алхіміки на Золотій вуличці не жили. Щоправда, існує реальна історія про доктора філософії Уле, що проживав на вулиці в XIX столітті й проводив таємні експерименти в своєму будинку. Одного разу в помешканні Уле здійнялася пожежа. Пізніше його знайшли мертвим із жовтим каменем в руках. Доведено, що то було золото. Звідки воно взялося у його будинку не відомо досі[1].
За іншою версією, назва вулиці така тому, що там жили чеканники золотих монет.
Сьогодні в будинках на Золотій вуличці знаходяться сувенірні крамниці з галереями та експозиціями. З 1 квітня 2010 року до 1 травня 2011 року Золота вуличка була закрита на ремонт. Зараз вона відновила свою роботу.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2015. Процитовано 6 квітня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- http://www.prague.net/the-golden-lane [Архівовано 28 березня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.hrad.cz/cs/prazsky-hrad/kalendar-akci-na-prazskem-hrade/336.shtml [Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.lidovky.cz/zpravy-domov.aspx?c=A100201_114808_ln_domov_glu [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- http://onlayn-putivnyk.blogspot.com/2014/04/zolota-vulychka.html [Архівовано 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |