Йонґинмун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брами Йонґинмун

Йонґинмун (дослівно «привітальні брами для зобов'язань») — були історичними брамами, які розташовувались в сучасному Хеонджо-дон, Содемун-гу, у північно-західній частині Сеула, Республіка Корея. Вони були побудовані перед Мохвагваном (хангиль : 모화관, ханджа :) за часів правління династії Чосон, де посланців, надісланих з Китаю часів правління династій Мін і Цін, приймали як дипломатичних гостей.

У 1896 році брами були знесені разом з Мохвагваном через рік після закінчення Першої китайсько-японської війни, яка була війною між Китаєм часів правління династії Цін і Японією, головним чином за контроль над Кореєю. Корейський активіст за незалежність Со Дже Пхіль (відомий як Філіп Джайсон) побудував на цьому місці Брами незалежності з бажанням надихнути дух незалежності в Кореї.[1][2]

Історія

[ред. | ред. код]
Маньчжурського посла Акдуна вітає корейський король.

Брами Йонґинмун були розташовані недалеко від Donuimun (돈의문, 敦義門, West Gate) обнесеної мурами столиці Хансон (сучасний Сеул). Вони були розташовані на дорозі з Сеула в Пекін, поруч з Мохвагваном. Найближча поштова станція — Hongjewon (홍제원, 弘濟院).

Час від часу імператор династії Мін відправляв до корейської династії Чосон посольства, щоб оголосити про імператорського спадкоємця, інвеституру спадкового принца, тощо. Коли вони прибували до Хунджвона, вони знімали свій дорожній одяг і переодягнулися у парадний одяг. Наступного дня перед брамами вони отримали прийом від самого корейського короля. Данийобряд проводився корейським королем двічі в історії династії Чосон. Після того, як посланці Китаю Мін підійшли до брам, король Чжунджонг здійснив обряд у напрямку імператора династії Мін.[3] Цей ритуал припинився в 1634 році.

Йонґинмун вперше був побудований в 1407 році як «Мохвару» (모화루, 慕華樓)[4], а потім відремонтований у 1430 році[5]. Він був розташований поруч з Йонґинмун, на дорозі були споруджені брами з палісандровими стовпами.

У 1537 році брами були перебудовані відповідно до звичаїв китайської династії Мін. Дах був покритий блакитною черепицею, а на передніх столах було написано «Йонджомун» (дослівно брами вітальних імперських указів).[6] У 1539 році його перейменували на «Йонґинмун», оскільки ім'я «Йонґинмун» було звинувачено послом династії Мін Сюе Тінчжуном (薛廷寵). Він стверджував, що оскільки імперські посланці несли імперські накази (勅), імперські укази (詔) та імперські подарунки, було недоречно згадувати лише імперський указ.[7] Табличку написав Чжу Чжифан (朱之蕃), який прибув до Чосон як посол у 1606 році.

У результаті Сімоносекського договору (1895), який завершив Першу китайсько-японську війну, Китай під правлінням династіх Цін визнав «повну незалежність і автономію» Корею часів правління династії Чосон. У наступному році брами Йонґинмун були знесенні, залишивши при цьому лише два його кам'яні стовпи. Перед залишком цих брам, Філіпом Джейсоном побудував брами незалежності.

Місцезнаходження

[ред. | ред. код]

Брами незалежності розташовані в місті Сеул, Республіка Корея. А саме в парку незалежності. До парку незалежності Содемун, включаючи залишки Єонмуна, можна легко дістатися з виходів 4 або 5 станції Dongnimmun на лінії 3 Сеульського метро.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Пам'ятник Самджондо

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. (кор.). Empas / EncyKorea http://100.empas.com/dicsearch/pentry.html?s=K&i=242779&v=46. Процитовано 28 липня 2008. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. (кор.). Empas / EncyKorea http://100.empas.com/dicsearch/pentry.html?i=239090. Процитовано 28 липня 2008. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. Jungjong Sillok 中宗實錄: the dingwei (10th) day of the 4th month, Jungjong 34
  4. Taejong Sillok 太宗實錄: the guimao (22nd) day of the 8th month, Taejong 34
  5. Sejong Sillok 世宗實錄: the yiyou (15th) day of the 12th month, Sejong 12
  6. Jungjong Sillok 中宗實錄: the renwu (2nd) day of the 1st month, Jungjong 32
  7. Ŏ Sook-kwon 魚叔權: Folkloristic Notes (P'ae-kwan Chap-ki 稗官雜記), Im Dong-kwun et al. ed. Joseon Folklore Texts in Chinese Characters, pp. 98-99, Taipei, 1971.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Keijō-fu 京城府: Keijō-fu shi京城府史, Vol. 1, с. 375–376, 1934.