Ка-31

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ка-31
РозробникМосковський вертолітний завод імені М. Л. Міля
ВиробникКамов і Кумертауське авіаційне виробниче підприємствоd
Перший політ1987
Початок експлуатації1995
Виготовлено25
CMNS: Ка-31 у Вікісховищі

Камов Ка-31 (кодова назва НАТО Helix) — військовий гелікоптер, розроблений для ВМС СРСР і виготовляється Росією. Знаходиться на озброєнні ВМС Росії, Китаю та Індії і виконує функцію повітряного раннього попередження та контролю.

Як і всі вертольоти бюро Камова (окрім Ка-60/-62), Ка-31 має коаксіально встановлені несучі гвинти, що обертаються у протилежних напрямках. Планер Ка-31 побудований на базі Ка-27. Однією з візуально відмінних особливостей Ка-31 є велика антена радара раннього попередження, яка або обертається, або складається під фюзеляжем. Друга — порівняно зменшений електрооптичний сенсорний набір під кабіною. Шасі прибирається, щоб не перешкоджати роботі радара.

Розробка

[ред. | ред. код]

У 1985 році ВМФ СРСР звернувся до конструкторського бюро Камова з проханням розпочати розробку гелікоптера раннього попередження. Палубний літак раннього попередження Як-44 уже розроблявся, але його не можна було використовувати на всіх типах кораблів. Створений на базі Ка-27 новий вертоліт, спочатку відомий як Ка-252РЛД, передусім призначався для служби на авіаносцях проєкту 1143 і 1143.5, а також на інших кораблях з вертолітною палубою. Було побудовано два прототипи на базі серійних планерів Ка-29. У підсумку вертоліт отримав позначення Ка-31.[1]

Ка-31 на МАКС 2007

Нижньоновгородський радіотехнічний інститут працював над проектом радара для використання на Ан-71 і така ж конструкція була застосована зі змінами для планера гвинтокрила. Розробка радара потребувала часу і тільки в 1987 році відбувся перший політ.[2] Серійна версія Ка-31 сильно відрізнялася від Ка-29, з якого він був створений.[3]

Ка-31 оснащений радіолокатором Е-801 Око L-діапазону, здатним одночасно виявляти і супроводжувати до 40 цілей на висоті від 5 до 3500 метрів. Дальність виявлення 110 км для цілі розміром з винищувач і 200 км для цілей розміром з корабель. Антена шириною шість метрів і висотою один метр обертається шість разів на хвилину. Радар може працювати в режимах «повітря-повітря», «повітря-море» і «змішаному» (обидва одночасно). Стійка шасі забирається, щоб не створювати перешкод для роботи радара. Коли антена радара не використовується, втягується під фюзеляж. Через відносно невеликі розміри Ка-31 не має можливості обробляти інформацію, зібрану його радаром. Натомість він передає інформацію для обробки найближчим кораблям.[1]

Історія використання

[ред. | ред. код]

Державні випробування Ка-31 почалися в 1988 році, корабельні випробування проходили в 1990—1991 роках на авіаносці «Адмірал Кузнєцов». Однак розпад Радянського Союзу і припинення реалізованих на той час проектів авіаносців означали кінець проекту Ка-31: замовлення на вісім гелікоптерів було скасовано. Проте випробування були продовжені, і Ка-31 був офіційно прийнятий на озброєння ВМФ Росії в 1995 році. Обидва прототипи Ка-31 потім були розгорнуті на борту «Адмірала Кузнєцова» під час кожного його рейсу.[1]

ВМС Індії замовили чотири Ка-31 у 1999 році та ще п'ять у 2001 році[1] Перша партія з чотирьох надійшла на озброєння ВМС Індії в квітні 2003 року. Друга партія була поставлена в 2005 році[4] П'ять додаткових Ка-31 були замовлені в 2009 році, і вони були поставлені між 2011 і 2012 роками. Станом на 2019 рік Індія розглядала ще одне замовлення на 10 Ка-31 разом із модернізацією 10 з 14 вертольотів, які вже знаходяться на озброєнні.[1] У травні 2022 року уряд Індії на невизначений термін призупинив переговори з «Рособоронекспортом» через побоювання щодо здатності Москви виконувати замовлення та проблеми, пов'язані з переказом платежів.[5][4]

ВМС Індії виявили головний недолік вертольота — його обмежену витривалість/дальність польоту, головний елемент роботи оперативної/бойової групи. У відповідь компанії Hindustan Aeronautics Limited було доручено провести експеримент і, можливо, адаптувати систему дозаправки між вертольотами. Крім того, в індійській службі літак отримав систему Abris GPS з 12-канальним приймачем і можливістю використання диференціальних GPS-орієнтирів.[6]

У 2008 році Китай замовив дев'ять Ка-31 для оснащення своїх авіаносцівї. Вертольоти були поставлені між 2010 і 2011 роками.[1][7] тих пір повідомлялося, що китайські Ка-31 базуються на військово-морських базах в східному Китаї.[8]

У 2008 році Росія замовила два Ка-31Р і ще один як опцію, щоб оснастити кораблі Mistral. Хоча вертольоти були поставлені в 2012 році, після того як Росія у 2014 анексувала Крим і почала війну проти України, Франція відмовилася поставляти кораблі[9].

Росія також розробила наземний варіант Ка-31Р, Ка-35. Цей варіант оптимізований для виявлення та супроводу наземних цілей. Перший прототип здійснив політ у 2004 році, а другий був побудований у 2006 році. Ка-35 був офіційно прийнятий на озброєння в 2015 році, а в Сирії його використовували в 2016 році. Жодного замовлення на цю версію ще не було підписано.[1]

Варіанти

[ред. | ред. код]
Ка-31
Оригінальний варіант, проданий в Індію та Китай.[1]
Ка-31Р
Варіант, який зараз використовується ВМФ Росії .[1]
Ка-35
Наземний варіант Ка-31Р. Оригінальний радар E-801 замінений на 15С100.10, оптимізований для виявлення та супроводу наземних цілей. Модернізована кабіна, нові навігаційні та комунікаційні системи та канал передачі даних. Оснащений системою самозахисту «Вітебськ».[1]

Оператори

[ред. | ред. код]
Ка-31 ВМС Індії на борту INS Vikramaditya
КНР КНР
  • Морська авіація — 9 Ка-31.[1]
Індія Індія
  • Морська авіація — 14 Ка-31.[1]
Росія Росія

Технічні характеристики Ка-31

[ред. | ред. код]

Загальні характеристики

  • Екіпаж: 2
  • Довжина: 12,5 м (41 фут 0 дюйм)
  • Розмах: 15,9 м (52 фут 2 дюйм)
  • Висота: 5,6 м (18 фут 4 дюйм)
  • Повна вага: 12 500 кг (27 558 фунт)
  • Силова установка: 2 × ТВ3-117 газотурбінні двигуни, 1 864 кВт (2 500 к. с.) each
  • Площа несучого гвинта: 397,2 м2 (4 275 фут2)

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 250 км/год (155 миля/год; 135 вуз)
  • Крейсерська швидкість: 205 км/год (127 миля/год; 111 вуз)
  • Бойовий радіус: 600 км (373 миля; 324 морська миля) повний бак зі складеною антеною радара

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р [Actu] Le Kamov Ka-31(R). Red Samovar. 21 березня 2020.
  2. ↑ Paul Jackson (1999), Jane's All the World's Aircraft, 1999–2000, с. 372
  3. ↑ Kamov Ka-29. Архів оригіналу за 6 січня 2002. Процитовано 22 серпня 2008.
  4. ↑ а б Raghuvanshi, Vivek (16 травня 2022). India halts Ka-31 helicopter deal with Russia. Defense News (англ.). Процитовано 29 травня 2022.
  5. ↑ GDC (18 травня 2022). India Cancels Ka-31 Helicopters Order From Russia, Amid Crippling Western Sanctions. Global Defense Corp (амер.). Процитовано 29 травня 2022.
  6. ↑ Kamov Ka-31 Helix-B. Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 22 серпня 2008.
  7. ↑ Ka-31 in Chinese PLA Navy. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  8. ↑ Ka-31 in Chinese PLA Navy. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 12 червня 2013.
  9. ↑ Минфин Франции заявил об отсутствии условий для передачи Мистралей — Republic.com.ua (ru-RU) . 9 лютого 2024. Процитовано 15 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ка-31&oldid=43389719