Карл Бегас
| Карл Бегас | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Carl Begas | ||||
| ||||
| При народженні | нім. Carl Joseph Begas | |||
| Народження | 30 вересня 1794[1][2][…] Гайнсберг, Кельн, Німеччина[1] | |||
| Смерть | 24 листопада 1854[4][5] (60 років) | |||
| Берлін, Німецький союз[1] | ||||
| Поховання | Alter Domfriedhof der St.-Hedwigs-Gemeinded | |||
| Країна | .svg){kind=small} Королівство Пруссія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Берлінський університет мистецтв | |||
| Діяльність | художник, викладач університету | |||
| Покровитель | Фрідріх Вільгельм III | |||
| Відомі учні | Frédérique Émilie Auguste O'Connelld | |||
| Працівник | Берлінський університет мистецтв | |||
| Член | Берлінська академія мистецтв | |||
| Діти | Oscar Begasd, Karl Begasd, Рейнгольд Бегасd і Adalbert Begasd[6] | |||
| Роботи в колекції | Штедель, Ермітаж, Баварські державні колекції картин, Стара національна галерея, Державні художні зібрання Дрездена, National Museum Paleis het Lood[7], Музей фюрера, Нова пінакотека, Музей Вальрафа-Ріхарца, Begas Hausd і Гаазький муніципальний музей | |||
|
| ||||
 Карл Бегас у Вікісховищі | ||||
Карл Йо́зеф Бе́гас (нім. Carl Joseph Begas; *30 вересня 1794, Гайнсберг — †23 листопада 1854, Берлін) — німецький художник-портретист.
Батько Карла Бегаса, суддя за фахом, готував сина до роботи в сфері юриспруденції, однак уже в школі у Бегаса проявився хист до малювання.
У 1812 році Карла Бегаса направили до Парижа для удосконалення техніки живопису. Після півторарічних студій у майстерні французького художника Антуана-Жана Гро, Карл Бегас почав працювати самостійно. В 1814 році його копію Мадонни делля Седія було придбано пруським королем Фрідрихом Вільгельмом III, що звернуло увагу загалу до творчості молодого митця. Бегас отримав замовлення на створення декількох полотен великого формату на біблійні сюжети і у 1825 році, по поверненні з Італії, продовжив писати картини (ікони), які розмістили згодом у церквах Берліна і Потсдаму. Деякі з них написані на історичну тематику, але переважно являють біблійні сцени.
Бегас також займався портретним живописом, поповнивши королівську портретну галерею серією портретів видатних пруських письменників. У 1846 році К.Бегаса було призначено придворним художником.
Сини Карла Бегаса також стали митцями:
— Оскар Бегас (1828—1883) — художник.
— Рейнгольд Бегас (1831—1911) — скульптор.
— Адальберт Бегас (1836—1888) — художник.
— Карл Бегас (Молодший) (1845—1916) — скульптор.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Carl Joseph Begas |
|
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119181304 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Karl (I) Begas
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Dohme R. Begas, Karl der Ältere // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1875. — Vol. 2. — S. 269–270.
- ↑ https://www.nrw-stiftung.de/projekte/projekt.php?pid=717
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
- ↑ Portret van Marianne, prinses van Oranje-Nassau (1810-1883) — 1832.