Карл Ернст Сярґава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Ернст Сярґава
ест. Karl Ernst Särgava
Народився29 квітня (11 травня) 1868
Вяндра, Пярнумаа, Естонія
Помер12 квітня 1958(1958-04-12)[1][2] (89 років)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
ПохованняМетсакальмісту
Країна Російська імперія
 Естонія
 СРСР
Національністьестонець
Діяльністьписьменник, педагог, політик
Мова творівестонська
Роки активності1890—1958
ПартіяNational Front for the Implementation of the Constitutiond
Нагороди

CMNS: Карл Ернст Сярґава у Вікісховищі
[1]
(Пам'ятник Карлу Сярґаві в Таллінні)

Карл Ернст Сярґава (ест. Karl Ernst Särgava, до 1935 року — Петерсон) (ест. Peterson); 17 (29) квітня 1868, Вяндра, Пярнумаа — 12 квітня 1958, Таллінн) — естонський письменник, драматург, депутат Національних Зборів Рійґікоґу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син вчителя. 1889 закінчив Тартуську вчительську семінарію. Вчителював у різних школах Естонії. З 1906 до закінчення Другої світової війни працював у Таллінні.

Обирався депутатом міської ради Таллінна (1907-1918, 1930-1933), 1938 — до Національних Зборів (Riigivolikogu).

Творчість

[ред. | ред. код]

Друкувався з 1890. На початку творчості перебував під впливом Карла Роберта Якобсона.

У 1899-1901 видав цикл оповідань «Виразки» (т. 1-3,), в яких зображено життя естонського села.

Повість «Просвітитель» (1904) присвячена сільській інтелігенції. У ній показано банкрутство програми просвіти в умовах політичної реакції кінця XIX століття. Після революції 1905—1907 років письменник довго не друкувався.

У незалежній Естонії 1920 опублікував драму «Квітка папороті», 1922 — комедію «Новий міністр». Псевдонім Сяргава почав використовувати з 1935.

Праця останніх десятиліть його життя — історичний роман «Підемо в місто записуватися, життя своє полегшувати» (тт. 1-2, опублікований 1968).

Похований на Лісовому цвинтарі Таллінна.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Алекирс Р. Про творчість Ернста Сярґави-Петерсона // Про естонську літературу. Таллінн, 1956.
  • Alekõrs А. E. Peterson-Särgava, Tallinn, 1963.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Vändra Petersonid muudavad nime. Kaja, 7. jaanuar 1935, nr 6, lk 4.

Посилання

[ред. | ред. код]