Карпо Сергій Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карпо Сергій Едуардович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження24 червня 1995(1995-06-24)
Коровій Яр, Лиманський район, Донецька область, Україна
Смерть13 лютого 2015(2015-02-13) (19 років)
Дебальцеве, Горлівський район, Донецька область, Україна
ПохованняКраснопільський цвинтар
Псевдо«Мальок»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС
Формування «Артемівськ»
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Едуа́рдович Карпо (нар. 24 червня 1995(19950624) — 13 лютого 2015) — український військовик, молодший сержант Міністерства внутрішніх справ України, учасник Війни на сході України. Кавалер ордена «За мужність».

Життєпис

[ред. | ред. код]

У часі війни — молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ».[1]

Загинув 13 лютого 2015-го в бою за Дебальцеве: підрозділ потрапив у засідку під час проведення розвідки при виконанні завдання з вивезення поранених 40–ї бригади з села Октябрське, був поранений, і його намагалися вивезти на бронетранспортері, який обстріляли терористи. Тоді ж загинули Віктор Лаговський та Дмитро Стрєлець.[2]

Перебував у списку зниклих безвісти, похований 3 квітня 2015-го в місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі як тимчасово невстановлений вояк, ділянка № 79. Ідентифікований за експертизою ДНК, визнаний слідчими органами загиблим, про це складено відповідну постанову[3].

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 42/2018 від 26 лютого 2018 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]
  • Нашивка з бронежилету у вигляді синьо-жовтого прапора, який був залитий кров'ю Сергія Карпо і через це став червоно-чорним — саме ця нашивка стала символом збройного спротиву російській агресії: https://twitter.com/vital_ovchar/status/1562022582756450304

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карпо Сергій Едуардович ("Мальок") — Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 8 вересня 2022.
  2. Дзвін Пам’яті пролунав тринадцять разів…. @bastion_tv (укр.). 13 лютого 2022. Процитовано 8 вересня 2022.
  3. Ідентифікований по ДНК військовослужбовець. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
  4. Указ Президента України від 26 лютого 2018 року № 42/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]