Келлер Федір Артурович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Келлер Федір Артурович
нім. Theodor (Alexander) Graf Keller[1]
Народився12 (24) жовтня 1857 або 1857[2]
Курськ, Російська імперія
Помер8 грудня 1918(1918-12-08) або 1918[2]
Київ
ПохованняКиїв
Країна Російська імперія
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materМиколаївське кавалерійське училищеd
УчасникРосійсько-турецька війна 1877–78, Перша світова війна і Громадянська війна в Росії
Військове званнягенерал від кавалерії
РідKeller[d]
БатькоArtur Kellerd
МатиNatalie Sophie Marie von Kellerd
У шлюбі зElisabeth Marie von Kellerd
ДітиQ109930689? і Q112995094?
Нагороди
орден Святого Георгія 3 ступеня орден Святого Георгія IV ступеня орден Святої Анни I ступеня з мечами орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня Order of Philip the Magnanimous Золота зброя «За хоробрість» Cross "Danube Crossing"

Граф Федір Артурович (Теодор Александер фон) Келлер (12 жовтня, 1857, Курськ — 8 грудня 1918) — російський військовий діяч, монархіст, генерал.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Виходець із дворянського роду. Військову освіту здобув у Миколаївській академії генерального штабу. Учасник Російсько-турецької війни.

У Першу світову війну командував 3-м кінним корпусом на Південно-західному фронті. В українському війську з листопада 1917 р. За Гетьманату очолював інженерно-технічний загін, формував нові військові частини. 19 (6) листопада 1918 у наказі по армії Української Держави, підписаному Гетьманом Скоропадським, загальне командування всіма збройними силами України передавалось генералу графу Келлеру на правах Головнокомандувача арміями фронту, а територія України оголошувалась театром військових дій; вся цивільна адміністрація також підпорядковувалась генералу Келлеру.

Призначений командувачем Збройних сил Української Держави, після чого одразу ж здійснив ряд антиукраїнських акцій — скасував чинні організаційні статути в армії і запровадив старі — царські, наказав заарештувати ряд відомих діячів, намагався встановити зв'язок з армією генерала А. Денікіна та готував замах на Павла Скоропадського.

27 листопада 1918 року усунений з посади, у грудні — заарештований українськими республіканськими військами і страчений.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]