Керол Гузі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Керол Гузі
англ. Carol Guzy
Народилася 7 березня 1956(1956-03-07) (68 років)
Бетлегем, Пенсільванія, США
Країна  США
Діяльність фотографка, фотокореспондентка, журналістка
Alma mater The Art Institute of Fort Lauderdaled і Northampton Community Colleged
Знання мов англійська
Заклад The Miami Herald і Вашингтон пост
Нагороди
Сайт carolguzy.com

Керол Гузі (англ. Carol Guzy; нар. 7 березня 1956, м. Бетлегем, США) — американська фотожурналістка. Працювала штатним фотографом у Miami Herald (1980—1988) та The Washington Post (1988—2014). Станом на квітень 2022 року[1]. Гузі є контрактним фотографом Zuma Press[2][3].

Чотирьохразова лавреатка Пулітцерівської премії (1986, 1995, 2000, 2011)[4] — одна з п'яти людей, яким це вдалося, і перша журналістка з таким досягненням.

Одна з її фотографій була обрана журналом Time серед 100 найкращих фотографій 2022 року[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Керол Гузі народилася 7 березня 1956 року в сім'ї робітничого класу у м. Бетлегем, штат Пенсильванія, де й виросла[6].

Вона закінчила Нортгемптонський громадський коледж у 1977 році і планувала працювати медсестрою, поки друг не подарував їй фотоапарат[7][8]. 1980 року вона здобула ступінь молодшого спеціаліста з прикладних наук у галузі фотографії в Інституті мистецтв у Форт-Лодердейлі, штат Флорида[9]. Згодом вона стала стажистом, а потім фотографом у The Miami Herald. У 1988 році вийшла заміж за фотографа UPI Джонатана Атца. Того ж року вона також перейшла до The Washington Post[8], слідом за чоловіком на роботу в місті. Вони розлучилися у 1998 році.

У 1990 році Гузі стала першою жінкою, яка отримала нагороду «Газетний фотограф року», що вручається Національною асоціацією фотографів преси[10].

Вона була затримана поліцією і заарештована 15 квітня 2000 року в рамках справи МВФ та Світового банку[11].

У 2001 році вона була нагороджена премією Асоціації випускників Нортгемптонського громадського коледжу за професійні досягнення. Отримавши її, Гузі сказала:

Програма медсестер дала мені більше, ніж диплом. Вона допомогла мені отримати розуміння людських страждань і неймовірну чутливість до них. Я знаю, що без цього досвіду моя фотографія була б зовсім іншою[12][13].

Окрім роботи у The Washington Post, роботи Гузі з'являлися на телеканалі Photography Channel[14].

У серпні 2007 року фотографії тварин, залишених Гузі на узбережжі Мексиканської затоки, де вона провела кілька місяців після урагану Катріна, були включені до благодійної виставки трьох художників під назвою «Lest We Forget: Три погляди на ураган Катріна» в художній галереї Discovery Too в Бетесді, штат Меріленд[15].

Гузі живе в Арлінгтоні, штат Вірджинія[16][17].

Пулітцерівські премії[ред. | ред. код]

Гузі - одна з п'яти людей, які чотири рази ставали лауреатами Пулітцерівської премії[4].

  • Свою першу Пулітцерівську премію Гузі отримала у 1986 році.
  • Другу Пулітцерівську премію Гузі отримала у 1995 році за фотографії про кризу на Гаїті[18].
  • Третю премію Гузі отримала у 2000 році за роботу в Косово.
  • Четверту і крайню Пулітцерівську премію Гузі отримала у 2011 році, знову ж таки за роботу на Гаїті, цього разу за висвітлення землетрусу на Гаїті 2010 року та його наслідків.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Пулітцерівська премія за репортажну фотографію, Гузі та Мішель Дюсіль, The Miami Herald (1986)[19],
  • Пулітцерівська премія за репортажну фотографію, Гузі, The Washington Post (1995)[19],
  • Пулітцерівська премія за художню фотографію, Гузі, Майкл Вільямсон і Люсіан Перкінс, The Washington Post (2000)[20],
  • нагорода «Фотограф року» на щорічному конкурсі National Press Photographers (1990, 1993, 1997)[21],
  • Best of Photojournalism, Enterprise Picture Story, Національна асоціація фотокореспондентів (2009)[22],
  • Премія Роберта Ф. Кеннеді в галузі журналістики (2009, міжнародна фотографія)[23],
  • Премія Гіллмана, фотожурналістика (2009),
  • Пулітцерівська премія за фоторепортажі з місця подій, Гузі, Ніккі Кан і Рікі Каріоті, The Washington Post (2011)[24],
  • Фотограф року, щорічна премія Асоціації виробників та дистриб'юторів фотографічної продукції (2012, PMDA)[25],
  • Почесна медаль штату Міссурі за видатні заслуги в журналістиці «На знак визнання її творчого та принципового використання камери в пошуках співчуття та соціальної справедливості» (2013)[26],
  • Золота медаль Роберта Капи за репортаж про наслідки війни проти ІДІЛ для цивільного населення Мосула (2018),
  • Премія Аль Нойгарта за досягнення в галузі медіа, яку вручає Newseum (2019, Вашингтон, округ Колумбія).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Photojournalist describes what Russia left behind in Bucha: 'It's apocalyptic'.
  2. ↑ Skwiot, Suzee (6 June 2019). Meet a Pro: Carol Guzy, Pulitzer Prize-Winning Photojournalist. 42 West, the Adorama Learning Center. Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
  3. ↑ Nikon Ambassador | Carol Guzy | Nikon.
  4. ↑ а б Walker, Frank. Meet a Pro: Pulitzer Prize-Winning Photojournalist Carol Guzy. Adorama. Архів оригіналу за 7 червня 2019.
  5. ↑ TIME's Top 100 Photos of 2022 // Time.
  6. ↑ Hudson, Berkley (2009). Sterling, Christopher H. (ред.). Encyclopedia of Journalism. Thousand Oaks, Calif.: SAGE. с. 1060—67. ISBN 978-0-7619-2957-4.
  7. ↑ Carol Guzy, "Mystery and Horror: Poetry and Wonder". Northampton Magazine, Winter 2001 (pdf). Pages 13–19. Retrieved 2013-11-04.
  8. ↑ а б "Carl Guzy". Camera Works: Post Photographers. The Washington Post.
  9. ↑ Carol Guzy, Nikki Kahn and Ricky Carioti. The 2011 Pulitzer Prize Winners: Breaking News Photography. The Pulitzer Prizes. Процитовано 16 грудня 2012.
  10. ↑ "Carol Guzy" [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]. Photography: Featured Alumni. The Art Institute of Fort Lauderdale.
  11. ↑ Reporters arrested covering violence in D.C., Miami, war in Chechnya. Reporters Committee for Freedom of the Press (rcfp.org). 16 березня 1985. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 16 грудня 2012.
  12. ↑ [1]. [Архівовано 2 листопада 2013 у Wayback Machine.]
  13. ↑ "NC Honors 3-time Pulitzer Winner Alumna Bethlehem Native Carol Guzy, Wins Professional Achievement Award For Her Photography". The Morning Call. October 26, 2000.
  14. ↑ Guzy, Carol. «Saved from the Streets». Photography Channel.
  15. ↑ "Lest We Forget": Three Perspectives on Hurricane Katrina". Benefit exhibit, Discovery Too art gallery. August 2007.
  16. ↑ [2]. [Архівовано 16 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Smith, Rosalind (March 1999). Carol Guzy: A Photojournalist's Story. Shutterbug.
  18. ↑ Carol Guzy of The Washington Post. www.pulitzer.org (англ.). Процитовано 29 лютого 2020.
  19. ↑ а б Spot News Photography". The Pulitzer Prizes. Retrieved 2013-10-29. "More details" 1995 (not available 1986) includes short biography and gallery of 10 works (1994 photos).
  20. ↑ "Feature Photography". The Pulitzer Prizes. Retrieved 2013-10-29. "More details" 2000 includes short biographies and gallery of 19 works (1999 photos).
  21. ↑ [3]. [Архівовано 5 січня 2010 у Wayback Machine.]
  22. ↑ [4]. [Архівовано 9 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  23. ↑ rfk. 2009: Carol Guzy, "Birth and Death" Washington Post - Robert F. Kennedy Center for Justice & Human Rights - Robert F. Kennedy Center for Justice & Human Rights. rfkcenter.org. Архів оригіналу за 22 червня 2015.
  24. ↑ "Breaking News Photography". The Pulitzer Prizes. Retrieved 2013-10-29. "More details" 2011 includes short biographies and gallery of 20 works (2010 photos).
  25. ↑ TWICE.com, "2012 PMDA Award Winners Named". November 1, 2011.
  26. ↑ 2013 Recipients of the Missouri Honor Medal for Distinguished Service in Journalism Announced. Missouri School of Journalism.
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Керол_Гузі&oldid=41090048